Словник української мови у 20 томах

ТИМЧАСОВЕЦЬ

ТИМЧАСО́ВЕЦЬ,вця,ч., зневажл.

Людина, яка з волі сильного покровителя (тимчасово) опинилась на деякий час при владі.

  1. тимчасовець—мен. чол. роду жив....Большой украинско-русский словарь
  2. тимчасовець—вця ч.i Той хто займа якусь посаду мсце тимчасово....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  3. тимчасовець—тимчасовець менник чоловчого роду стота...Орфографічний словник української мови
  4. тимчасовець—вця ч. Той хто займа якусь посаду мсце тимчасово....Толковый словарь украинского языка
  5. тимчасовець—[tymczasowec]...Українсько-польський словник