Словник української мови у 20 томах

ТАНГУТИ

ТАНГУ́ТИ,ів,мн. (одн.тангу́т,а,ч.;тангу́тка,и,ж.).

Народ тибето-бірманської групи, який у XII ст. був завойований монголами і згодом був асимільований тибетцями та іншими азійськими народами.

Тоді ж і Чінгіз, хан їх, тангутами убитий був, а їх тангутів, обманувши, татари потім лукавством погубили(з навч. літ.).

  1. тангутив мн.i одн.i тангут а ч.i тангутка и ж.i .Народ тибетськобрмансько групи....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  2. тангутив мн. одн. тангут а ч. тангутка и ж. Народ тибетськобрмансько групи....Толковый словарь украинского языка