СІКТИ

СІКТИ́,січу́, січе́ш,недок.

1.що.Рубати що-небудь на дрібні частини чимсь гострим; подрібнювати.

Приходили[удова і Галя]у місто і наймалися робити, де траплялось і що бог насилав: воду носити, городи полоть, сікти капусту, хати білити(Марко Вовчок);

– Скажи, будь ласка, дочко, куховарці, щоб зараз сікла м'ясо на товченики(І. Нечуй-Левицький);

Промиті розмочені гриби варять .. Відвар цідять, а гриби дрібно січуть(з наук.-попул. літ.);

Січе[Йонька]хмиз сокирою(Григорій Тютюнник);

//Відрубувати, відтинати; відсікати.

Зарубали[явора]знову – Чують тиху мову: – Най тече кров з гілки, – Січіть – не зважайте, Та серденька тільки Мого не вражайте(П. Грабовський);

Сам тільки Несториця з кількома недобитками прибіг до царя, схиляючи повинну голову, яку, як відомо, меч не січе(П. Загребельний);

//кого.Завдавати ударів холодною зброєю.

Велів[Еней]всіх[ворогів]сікти та рубать(І. Котляревський);

Вихопили[Володимир і старий]шаблі, почали рубати ворогів. Рубали, сікли. Перебили всіх(В. Королевич);

“Веди, Олег, нас! Хай огнисто січе наш меч потвори злі, аж поки жодного фашиста не буде більше на землі!”(В. Сосюра);

//Влучаючи в що-небудь, пробивати, кришити і т. ін. (про дію куль, снарядів тощо).

Дем'ян сторожко виставляє півголови над берегом вирви. Кулі січуть самісінький край, і одна дзенькає по Дем'яновій касці(Ю. Смолич);

//Швидким рухом, ударом чого-небудь розтинати, розрізати (повітря, воду, хвилі і т. ін.).

Море сіре, злегка поморщене від вітру, весляр звільна січе його веслами(І. Франко);

Над чумацькою валкою кружляє у височині шуліка, могутнім розмахом крил січе блакить(Н. Рибак);

//Прорізувати простір, хмару і т. ін. (про промінь, прожектор і т. ін.).

Стріляли кулемети, прожектори сікли туман(Ю. Яновський);

Гігантські мечі прожекторів метушливо сікли хмари(Л. Смілянський);

//Пошкоджувати стебло, листя рослин, виїдаючи дірки (про комах).

Ненажерний довгоносик поїда молодий буряк, гробак корінець ранить, дротянка гич січе, лист всиха(К. Гордієнко).

2.кого і без дод.Бити, карати (батогом, різкою, лозиною і т. ін.); шмагати, пороти.

Ще добре й не вимовив[писар],а хлопці вже і мотнулись: розперезали[Явдоху],положили, січуть...(Г. Квітка-Основ'яненко);

– Він свою першу жінку канчуком сік, – і вмерла, бідна, від його побоїв(І. Франко);

У кімнатці стояла широка лава. Порфільєв здогадався: тут сікли дубцями арештованих(П. Автомонов);

* Образно.Кому хвала – кому хула .. Мене ж, мов мачуха, сікла Сувора критика, і що ж, Це я їй дякую й росту(Л. Забашта);

//Хльоскати по чому-небудь (про гілки, високу траву і т. ін.).

Височенні трави сікли по ногах, по руках(О. Ільченко).

3.перев. у сполуч. зі сл. словами,язиком,кого і без дод., перен.Говорити щось різке, неприємне.

Дивиться[Варка],наче зараз тебе з'їсть, не соливши, словами і січе, і руба, ані приступити...(Марко Вовчок);

– Прийде час – побачиш сама: не заслужив я тих слів, котрими твоя Софійка мене січе...(І. Муратов);

І знову карала себе[Мар'яна],і видимими і невидимими сльозами оплакувала свій гріх, навіть не догадуючись, що вона чистіша і душею, і почуттями за багатьох тих, що сікли її своїми язиками(М. Стельмах).

4.перен.Сильно, безперервно йти, лити струменем (про дощ); періщити.

Настала середина лютого, із сонцем, із теплим вітром, .. сікли й дощі(О. Кобилянська);

Дощ січе, шипить, шумить, Хвиля злісно клекотить(М. Рильський);

Під чобітьми чавкає грязюка, зверху січе дощ(В. Козаченко).

5.кого, що і без дод.З силою бити, вдаряти (про дощ, вітер, сніг і т. ін.).

Був чотирнадцятий, був чорний рік. Похмурий дощ похмуру землю сік(М. Рильський);

Чулися страшенні удари грому та густе сичання дощу, що сік об брезент(Ю. Збанацький);

Вітер шарпав поли шинелей, кінці башликів, сік гострим снігом обличчя(З. Тулуб);

Сніг січе по щоках, налипає на віях, сліпить, але вона змиває його слізьми(В. Речмедін);

Січе завірюха січнева(Л. Первомайський);

//безос.

Любо йому, що ніхто у світі не знає, як сікло його темної ночі дощем холодним, як глушило громами, блискавками палило(С. Васильченко);

Сікло, як градом, збивало з ніг, безпроглядною сухою каламуттю бушувало навкруги – від землі до неба(О. Гончар);

//Виявляючись з особливою силою, викликати болісні відчуття (про дію морозу).

6.кого і без дод., розм.Безперервно й інтенсивно стріляти, обстрілювати із автоматів, кулеметів і т. ін.; смалити.

Виявивши місця кулеметних гнізд, вороги сікли по них з кулеметів і автоматів(В. Козаченко);

Юні месники йдуть, і січуть, і січуть автомати(В. Сосюра).

◇ (1) Сі́кти язика́ми –обговорювати, обмовляти кого-небудь.

І знову карала себе, і видимими і невидимими сльозами оплакувала свій гріх, навіть не догадуючись, що вона чистіша і душею, і почуттями за багатьох тих, що сікли її своїми язиками(М. Стельмах).

сікти—счу счеш недок.i перех. Рубати щонебудь на дрбн частини чимсь гострим подрбнювати. Вдрубувати вдтинати вдскати. Завдавати ударв холодною зброю. Влучаючи в щонебудь проби...Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
сікти—скти дслово недоконаного виду...Орфографічний словник української мови
сікти—скти счеuш счеиsupмоu счеиsupтеu мин.em ск склаu нак.em счиu сч...Орфоепічний словник української мови
сікти—сктие счу счеш счеимо счеите мин. ск скла нак. счи счт....Орфоэпический словарь украинского языка
сікти—Скти счу чеш чуть...Правописний словник Голоскевича
сікти—див.em бити рзати рубати...Словник синонімів Вусика
сікти—рубати тяти подрбнювати дрбно локшити капусту кришити шаткувати воду веслом розтинати розрзувати листя комах гризти видати зубами ляскати цокотти рзками шмагати пороти т...Словник синонімів Караванського
сікти—ударами чогось гострого длити щось на куски рубати тяти капусту кришити шаткувати....Словник синонімів Полюги
сікти—ВДРУБАТИstrong вдокремити ударом або клькома ударами гострого знаряддя чи холодно збро ВДТНУТИstrong ВДТЯТИstrong ВДСКТИstrong УСКТИstrong заст. ОБРУБАТИstrong одне за од...Словник синонімів української мови
сі́кти—СКТИ счу счеш недок. . перех. Рубати щонебудь на дрбн частини чимсь гострим подрбнювати. Приходили [удова Галя] у мсто наймалися робити де траплялось що бог насилав во...Словник української мови в 11 томах
сікти—батогом див. колошматити кара див. колошматити кремнем кресати креснути викрешувати викресати повикрешувати скресати скреснути мечем тяти тнути витяти витнути стинати пос...Словник чужослів Павло Штепа
сікти—дсл про тлесне покарання to flog lash strap thrash whip...Сучасний українсько-англійський юридичний словник ( І. Борисенко, В. В. Саєнко, Н. М. Конончук, Т. І. Конончук)
сікти—счу счеш недок. перех. Рубати щонебудь на дрбн частини чимсь гострим подрбнювати. Вдрубувати вдтинати вдскати. Завдавати ударв холодною зброю. Влучаючи в щонебудь про...Толковый словарь украинского языка
сікти—батогомem to whip to thrash рзками та н.em to flog ножемem to chop up to mince...Українсько-англійський словник
сікти—лупцаваць пляжыць сячы хвастаць...Українсько-білоруський словник II
сікти—Лупцаваць...Українсько-білоруський словник II
сікти—лупцавацьпляжыцьсячыхвастаць...Українсько-білоруський словник
сікти—Скти зубами...Українсько-китайський словник
сікти—счу счеш siec sieka smaga...Українсько-польський словник (Мар'ян Юрковський, Василь Назарук)
сікти—сечь рубить мясо капусту и т.п. рассекать прорезать пространство наказывать розгами плетью и т.п. сечь драть пороть с силой бить о дожде ветре и т.п. сечь хлестать ск...Українсько-російський словник
сікти—скти поскти порубати на капусту на локшину на счку кого. Нещадно винищувати шматуючи т. н. когонебудь. Печенги попхалися в ворота вони вскакували у вузький тсний прохд...Фразеологічний словник української мови