Словник української мови у 20 томах

СПОРЯДЖЕННЯ

СПОРЯ́ДЖЕННЯ,я,с.

1. Дія за знач.споряди́ти, споряджа́ти.

Сановні урядовц і .. при спорядженні експедиції ігнорували організацію наукових робіт(з наук.-попул. літ.).

2.збірн.Сукупність предметів, пристроїв, необхідних для чого-небудь.

Ліна в тихому захваті оглядає Тоню в її дорожньому спорядженні(О. Гончар);

Біля ліжка дяді Антона лежало наготовлене рибальське спорядження(Л. Смілянський);

Не маючи спеціального спорядження, трекінг-туристи, однак, піднімаються на висоту до 500 метрів(з наук.-попул. літ.).

3.збірн.Предмети озброєння, обмундирування та побутового вжитку бійця, а також пристрої для їх перенесення.

Прийти до фінішу за найкоротший час і не втратити в поході жодного бійця, жодної речі із спорядження – таке завдання маршу(І. Багмут);

Розвідники летіли на великій висоті, а тому звичайне спорядження авіаторів – комбінезони, шлемофони, окуляри, парашути за спиною – доповнювалось у них ще й кисневими масками(А. Хорунжий);

Рух поїздів припинився. На станціях застряли ешелони з бойовим спорядженням, боєприпасами, з людською силою(Д. Бедзик).

△ (1) Військо́ве споря́дження –комплект предметів, призначений для носіння та використання військовослужбовцями: особиста зброя, боєприпаси, засоби захисту і т. ін.

  1. спорядження—мен. сер. роду...Большой украинско-русский словарь
  2. спорядження—я с.i Дя за знач. спорядити споряджати. збрн. Сукупнсть предметв пристров необхдних для чогонебудь. збрн. Предмети озброння обмундирування та побутового вжитку бйця а та...Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  3. спорядження—спорядження менник середнього роду...Орфографічний словник української мови
  4. спорядження—ЗНАРЯДДЯ приладдя припаси вона припас амунця з. риштунок лицаря обладунок фермера реманент рибальське справа виряд дя споряджання....Словник синонімів Караванського
  5. спорядження—ОБЛАДНАННЯstrong сукупнсть предметв механзмв приладв пристров т. н. необхдних для чогонебудь УСТАТКУВАННЯstrong ОСНАЩЕННЯstrong СПОРЯДЖЕННЯstrong ОПОРЯДЖЕННЯstrong ОБЛАД...Словник синонімів української мови
  6. споря́дження—СПОРЯДЖЕННЯ я с. . Дя за знач. спорядити споряджати. Сановн урядовц. при спорядженн експедиц гнорували органзацю наукових робт Видатн втч. географи. . . збрн. Сукупнсть ...Словник української мови в 11 томах
  7. спорядження—я с. Дя за знач. спорядити споряджати. збрн. Сукупнсть предметв пристров необхдних для чогонебудь. збрн. Предмети озброння обмундирування та побутового вжитку бйця а т...Толковый словарь украинского языка
  8. спорядження—equipment fit outfitting outfit...Украинско-английский юридический словарь
  9. спорядження—техн. вооружение снаряжение снаряжение экипирование экипировка...Украинско-русский политехнический словарь
  10. спорядження—сукупнсть предметвem equipment outfitбойове спорядження armingособисте спорядження вйськ.em accoutrementsпостачальник спорядження outfitter...Українсько-англійський словник
  11. спорядження—рыштунак...Українсько-білоруський словник II
  12. спорядження—Рыштунак...Українсько-білоруський словник II
  13. спорядження—рыштунак...Українсько-білоруський словник
  14. спорядження—...Українсько-грузинський словник (Георгій Чавчанідзе)
  15. спорядження—Udstyr...Українсько-датський словник
  16. спорядження—em...Українсько-китайський словник
  17. спорядження—Utstyr...Українсько-норвезький словник
  18. спорядження—[sporjadena]ekwipunek sprzt...Українсько-польський словник
  19. спорядження—совокупность предметов необходимых для чегон. снаряжение...Українсько-російський словник
  20. спорядження—Utrustning...Українсько-шведський словник