Словник української мови у 20 томах

СОЮЗНИЦТВО

СОЮ́ЗНИЦТВО,а,ч.

Тісне єднання, зв'язок між групами, державами.

Нормани-руси як політична сила з'явилися на території полянського союзу племен та його сусідів у першій половині ІХ ст., а їхня група мала характер відносно невеликого й мобільного військового колективу, що нав'язав місцевим племенам відносини данництва чи союзництва(з наук.-попул. літ.);

Велику Британію переможцем можна вважати тільки відносно: надто дорогою ціною може обійтися Тоні Блеру союзництво з Вашингтоном(з газ.).

  1. союзництвомен. сер. роду тльки одн....Большой украинско-русский словарь
  2. союзництвоа с.i розм.i Обднання звязок згуртування кого чогонебудь для досягнення якось мети....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  3. союзництвосоюзництво менник середнього роду...Орфографічний словник української мови
  4. союзництвоа с. розм. Обднання звязок згуртування кого чогонебудь для досягнення якось мети....Толковый словарь украинского языка
  5. союзництво[sojuznyctwo]...Українсько-польський словник