Словник української мови у 20 томах

СВІТЕЛЬЦЕ

СВІТЕ́ЛЬЦЕ,я,с.

Пестл. досві́тло¹ 1, 3.

Ніде не видно було найменшого світельця, що блимало з вікон(І. Франко);

У вартовій будці почувся шелест, і за хвилину відчинилось віконечко в дверях. В ньому блиснуло світельце, яке зразу затулила собою чиясь голова(В. Гжицький);

Невеличке світельце, завішене на ланцюжку, по старому кидає непевне світло на осяяну легендою віків “Непорушну стіну”(М. Грушевський).

  1. світельце—мен. сер. роду...Большой украинско-русский словарь
  2. світельце—я с.i Пестл. до свтло I ....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  3. світельце—свтельце менник середнього роду...Орфографічний словник української мови
  4. світе́льце—СВТЕЛЬЦЕ я с. Пестл. до свтло . Нде не видно було найменшого свтельця що блимало з вкон Фр. II У вартовй будц почувся шелест за хвилину вдчинилось вконечко в дверях. ...Словник української мови в 11 томах
  5. світельце—я с. Пестл. до свтло I ....Толковый словарь украинского языка