Словник української мови у 20 томах

РОЗШИКУВАТИСЯ

РОЗШИКУВА́ТИСЯ¹,у́юся, у́єшся,док., розм.

Виявляти шик у чомусь, жити з шиком; шикувати(див.шикува́ти¹).

  1. розшикуватися—розшикуватися дслово доконаного виду...Орфографічний словник української мови