РОЗУМ

РО́ЗУМ,у,ч.

1. Здатність людини мислити, відображати і пізнавати об'єктивну дійсність.

Розум – скарб людини(прислів'я);

Коли наш розум має розвиватись і йти вперед, чому наше почуття має йти назад і приймати те, що відкинув давно наш народний гумор..?(Леся Українка);

[Ханенко:]Гарно, нічого й казати, Вмієш ти слова складати. Грає кров, а розум чахне(І. Франко);

Народ вірить у те, що поступиться природа перед розумом людським, перед людською енергією...(Остап Вишня);

Розум – це рідний брат таланту(Василь Шевчук);

Розум і почуття людини невіддільні одне від одного. І тому інтелектуальну сторону публіцистики не можна розглядати без зв'язку з емоціональною(з публіц. літ.);

Обри ж були великі тілом, а розумом горді(з переказу);

“Чуму XX століття”[СНІД]може зупинити лише розум людський, і тому великі надії покладаються на творчість винахідників, учених, дослідників(з наук.-попул. літ.);

//з означ.Певний склад, характер мислення.

– Ой, Іване, .. Хіба в тебе розум дівочий, .. а що буде послі[потім],не подумав(Марко Вовчок);

Це був актор[М. Кропивницький]стихійного темпераменту і величезного аналітичного розуму(з наук. літ.);

В Адаменка був гострий розум, план .. бою цілком постав у його голові(Ю. Яновський);

//Загальний інтелектуальний розвиток, рівень пізнання, знань кого-небудь.

Коли б той розум наперед, що потім!(прислів'я);

Якби наш панич мали Розуму доволі, То нічого їм би було Вчитися у школі!(С. Руданський);

– Щоб машину скасувати, треба розуму та ще й неабиякого(Панас Мирний);

– Розум не може бути вадою, – сказав Тарас(Василь Шевчук);

Ця людська руїна[літня жінка]зі згаслим розумом, окололим серцем, .. лишалася для Марії оповитою особливим романтичним ореолом(М. Слабошпицький);

Недарма в народі кажуть: “Хліб живить тіло, а книга – розум”(із журн.).

2.Те саме, щоми́слення1.

Розум є мисленням, яке свідомо чи несвідомо керується певними світоглядними принципами, певним баченням світу(з наук.-попул. літ.);

Активність розуму слід розглядати як органічний, нерозривний зв'язок його з цілеспрямованою діяльністю людини, з працею, з виробничими процесами(з наук. літ.);

Білява людина, .. схилившись плечем на стіну, метикувала. Її розум, як губка, хапав кожне слово Курбали і, поєднавши їх із тим, що знав раніш, уважно, обережно вибирав з хаосу цих всіх речень окремі моменти(Олесь Досвітній);

[Гаврило:]Щоб витлумачити знак, який уздрів я, велике напруження розуму і серця потрібне(О. Корнійчук);

//Нормальний стан мислення, психіки людини.

А біс йому в обидва вуха Все шепче: “Утікай!..” І розум в голові покривсь чудним туманом...(Л. Глібов);

В його карих очах світився розум, в погляді промайнула тяма(І. Нечуй-Левицький);

Як мандрівник, що зібрався в дорогу, сіла[Тайах]до книжки .. Очі сумлінно читали кожне слово, кожний рядок, та розум був далекий від розуміння(Ю. Яновський);

//перев. з означ.Практичне, розсудливе мислення; розсудливість.

Хоч він і говорив, що у нього все сім раз одміряно, але як людина тверезого розуму, він припускав, звичайно, можливість всяких ускладнень та несподіванок(А. Головко);

– Заспокойтеся. Вам потрібний холодний розум, на вас відповідальність за долю людей(Ю. Яновський);

Ну, скажи на хлопський розум: на якого біса здався тобі той Панчишин?(Р. Іваничук);

//розм.Інстинкт тварини.;

//розм.Норов, характер поведінки тварини.

Наче нитка в'ється[дорога]понад кручі .. Кінь гуцульський тут господар повний. Тут показує увесь свій розум(І. Франко).

3.розм.Зміст, значення чого-небудь.

Невже не можна краще писати?.. А то – поки того розуму добереш – то й голову затуманиш(Панас Мирний);

//Доцільність, сенс у чому-небудь.

Бесіди багато, а розуму мало(Номис);

Який тут розум – землю рить Та розкидать пашню без діла?(Л. Глібов).

4.перен.Людина, група людей, що характеризується високими розумовими, інтелектуальними здібностями.

В зеленому ханському наметі сидить Богдан, похиливши голову .. Хан держить в неволі розум України(І. Нечуй-Левицький);

Ти чуєш, Дніпре, ріко-хліборобе! Ще перший розум наш – Сковорода Григорій – До тебе йшов у думнім щасті-горі(М. Вінграновський);

Різноманітність інтелектів, що доповнюють і спрямовують один одного у загальній праці з дослідження природи та оволодіння її силами, дає нам право говорити про колективний розум як про справжнього творця наукових і технічних цінностей(з наук. літ.);

Поява біокомп'ютерів створить зовсім іншу ситуацію впливу “розумної” техніки на свідомість людини, бо Сфера Розуму, за Вернадським, поповниться новими “жителями”(з наук.-попул. літ.).

Заши́ти ро́зумдив.зашива́ти;

Зроста́ти ро́зумомдив.зроста́ти;

(1) На хло́пський ро́зум –так, як розуміє звичайна проста людина.

Ну, скажи, на хлопський розум: на якого біса здався тобі той Панчишин? Дійдемо до п'ятого курсу, розійдемося і – дим та й нитка(Р. Іваничук);

(2) Приро́дний ро́зум –закладена від народження здатність людини мислити.

[Батура:]Романюк дуже інтересна, я б сказав, колоритна постать. У нього великий природний розум(О. Корнійчук);

Розклада́ти / розкла́сти ро́зумом (в умі́, і сяк, і такі т. ін.)див.розклада́ти;

(3) Стари́й (старе́чий) ро́зум –здатність мислення і пізнання, як у старої людини.

Хоч і молодий ще, а старечий розум має(прислів'я);

(4) Те́мний ро́зум –здатність мислити, характерна для неосвіченої або розумово обмеженої людини.

Тітки пороззявляли роти. Вони полякались. В них розум був такий темний, як і в сільських бабів(І. Нечуй-Левицький).

◇ Би́стрий на ро́зумдив.би́стрий;

Бі́дний (небага́тий) на ро́зумдив.бі́дний;

Бог (Го́сподь) ро́зум відібра́в (відня́в, забра́ві т. ін.)див.Бог;

Бог ро́зумом зоби́див (обділи́в)див.Бог;

Бра́ти / взя́ти ро́зумомдив.бра́ти;

Бра́ти / взя́ти [собі́] на (в) ум (на (у) ро́зум)див.бра́ти;

Бра́тися / взя́тися за ро́зумдив.бра́тися;

Ввійти́ в ро́зумдив.вхо́дити;

Ви́жити / вижива́ти з ро́зуму (з ума́)див.вижива́ти;

Випи́тувати ро́зумудив.випи́тувати;

Відбира́ти / відібра́ти ро́зумдив.відбира́ти;

Відбі́гти (відби́тися) ро́зуму (глу́зду)див.відбіга́ти;

Всі ро́зуми пої́стидив.поїда́ти;

Втрача́ти (тра́тити) / втра́тити (стра́тити) ро́зум (глузд)див.утрача́ти;

Вчи́тися ро́зуму (уму́-ро́зуму)див.учи́тися;

Глузд (ум) за ро́зум заверта́є (захо́дить) / заверну́в (зайшо́в)див.глузд;

Держа́ти ро́зум в голові́див.держа́ти;

Держа́ти язи́к дале́ко від ро́зумудив.держа́ти;

Дійти́ [до] ро́зумудив.дохо́дити;

Добира́тися до ро́зумудив.добира́тися¹;

Добра́ти [до] ро́зуму ([до] глу́зду, [до] то́лку, [до] ума́і т. ін.)див.добира́ти;

Дово́дити / довести́ до ро́зуму (до ума́, до глу́зду)див.дово́дити;

[До] ро́зуму подохо́дитидив.подохо́дити;

Дохо́дити / дійти́ [свої́м, вла́сним] ро́зумомдив.дохо́дити;

Ду́мка спа́ла / спада́є [на ро́зум]див.ду́мка;

Жи́ти свої́м ро́зумом (умо́м)див.жи́ти;

Жи́ти чужи́м ро́зумомдив.жи́ти;

Забіга́ти / забі́гти [ро́зумом] напере́д (впере́д)див.забіга́ти;

Загуби́ти (погуби́ти) /рідшегуби́ти ро́зум (тя́му)див.загу́блювати;

Замути́ти го́лову (ро́зум)див.замути́ти;

Зате́мнювати / затемни́ти свідо́мість (ро́зум)див.зате́мнювати;

Зато́плювати / затопи́ти ли́хо (ро́зум, го́ре, біду́і т. ін.)в ча́рці (в горі́лці)див.зато́плювати²;

Затума́нювати / затума́ни́ти го́лову (ро́зум,рідшео́чі)див.затума́нювати;

Збива́ти / зби́ти з ро́зуму (з глу́зду)див.збива́ти;

(5) З вели́кого ро́зуму,ірон. –необдумано, легковажно.

Всілякі чутки і всякі люди баламутять теперечки громаду... Один баламутить по дурості своїй, а другий з великого розуму(М. Стельмах);

Зви́хнутий ро́зумом (умо́м, з ро́зуму, з ума́)див.зви́хнений;

Звихну́тися ро́зумом (умо́м, з ро́зуму, з ума́)див.звихну́тися;

Зво́дити / звести́ з ро́зуму (з ума́)див.зво́дити;

Згуби́ти (погуби́ти) ро́зум (тя́му, свідо́містьі т. ін.)див.згуби́ти;

Здоро́вий глузд (ро́зум)див.глузд;

(6) З дурно́го ро́зуму:

а)не усвідомлюючи чого-небудь через молодість, недосвідченість і т. ін.

[Сиклета:].. Своєї землі ні борозни, ні ступня! Вийшла я з дурного розуму за безземельного(Грицько Григоренко);

– Авжеж, яка я для них мати? Сиротами позалишала з дурного розуму, то немає мені прощення, їхня правда(Є. Гуцало);

б)легковажно, не подумавши і т. ін.

[Лизя:]Хай краще Пантелеймон Петрович поможе в печі розпалити.[Гиря:]Ще що скажи з дурного розуму!(М. Куліш);

Вона з дурного розуму вдарилася в лірику.. Владислав оцінить її натяки як чергове захоплення легковажної жінки(Л. Дмитерко);

Зійти́ / схо́дити з ро́зуму (з глу́зду, з ума́)див.схо́дити;

З'ї́хати (зсу́нутися, спа́стиі т. ін.)з глу́зду (з ро́зуму)див.з'їжджа́ти;

(7) З ро́зумом:

а)(зі сл. жи́ти, роби́тиі т. ін.)так, як належить, як потрібно; обдумано.

Апарат – велика річ. Апаратом, та ще й з розумом, все можна зробити. Це вже був одвертий цинізм, і він не міг не обурити товаришку Люсю(М. Хвильовий);

– Мені здається, – відрубав Несвітайло, – що й директиву треба виконувати з розумом(В. Вільний);

б)такий, як належить.

– З розумом фата[дівчина]!– тріумфував Йон і приступивсь ближче до дівчини(М. Коцюбинський);

в)тямущий, розумний.

Новопризначеному голові троянівці були раді: хлопець молодий, з розумом, такий діло поведе(Григорій Тютюнник);

[Отаман:]Я ціную сміливість і відвагу їх батьків. Та й вони хлопці з розумом, нехай живуть(з легенди);

(8) З ро́зуму спа́стися(д) див.спада́ти;

[І] ро́зуму (кебе́ти) не стає́ (не ста́ло, не ста́не)див.става́ти;

Крути́ти голово́ю (ро́зумом, мо́зком, мізка́миі т. ін.)див.крути́ти;

(9) Ку́рячий (коро́ткий) ро́зуму кого і без дод., зневажл. –хто-небудь розумово обмежений, неспроможний тверезо мислити.

– Правду казавши, я мала його[Лордена]за розумнішого чоловіка, а тепер переконуюсь, що в нього курячий розум(О. Кобилянська);

– Яка уже бісова натура! Недаром кажуть: “Волос довгий, та розум короткий”(Панас Мирний);

Май ро́зум!див.ма́ти²;

Макі́тра ро́зумудив.макі́тра;

Ма́ти ро́зум [у голові́]див.ма́ти²;

Ма́ти свій ро́зум [у голові́]див.ма́ти²;

Набира́тися (добува́ти) / набра́тися (добу́ти) ро́зуму (ума́, уму́-ро́зуму)див.набира́тися;

Наво́дити (наверта́ти) / навести́ (наверну́ти) на ро́зум (на ум)див.наво́дити;

Навча́ти (вчи́ти) / навчи́ти ро́зуму ([до́брому] ро́зумові, уму́-ро́зуму)див.навча́ти;

На ро́зум кво́лийдив.кво́лий;

На ро́зум наверта́ти / наверну́тидив.наверта́ти;

На ро́зум небага́тийдив.небага́тий;

Наставля́ти (направля́ти, настановля́ти) / наста́вити (напра́вити, настанови́ти) на [до́брий] ро́зумдив.наставля́ти²;

Не з ро́зумомчиїмроби́тидив.роби́ти;

Не по́вно ро́зуму (ума́)див.по́вно;

Не прибра́ти глу́зду (ро́зуму, ума́)див.прибира́ти;

(10) Не при своє́му (при свої́м) ро́зумі (умі́) –розумово обмежений, не здатний правильно мислити, діяти, оцінювати щось.

– А що поробляєш, чоловіче? – повторив. І знову мовчання. “А, та це дурний Тодосик, – догадався дід. – Від народження не при своєму розумі. Ох горе”!(О. Донченко);

[Одарка:]Та що це ти плещеш таке? Мов не при своїм умі(Панас Мирний);

Не при умі́.

Така вона[Горпина]стала якась не при умі(Марко Вовчок);

Неспо́вна́ ро́зумудив.неспо́вна́;

Не спо́вна́ ро́зумудив.спо́вна́;

Не твого́ (мого́, його́і т. ін.)ро́зуму (ума́, но́са) ді́лодив.ді́ло;

Обсяга́ти / обсягти́ ро́зумомдив.обсяга́ти;

Па́морочити (запа́морочувати) / запа́морочити го́лову (ро́зум, свідо́містьі т. ін.)див.па́морочити;

Пита́ти ро́зумудив.пита́ти;

Пита́тися чужо́го ро́зумудив.пита́тися;

Поверта́ти / поверну́ти [свої́м] ро́зумом (мо́зком)див.поверта́ти¹;

(11) Погуби́ти ро́зум(д) див.загу́блювати;

Потьма́рити ро́зум (ум, мо́зокі т. ін.)див.потьма́рювати;

Прийти́ / прихо́дити в го́лову (на ро́зум, на умі т. ін.)див.прихо́дити;

Прикла́сти (приложи́ти) ро́зумдив.приклада́ти;

Прихо́дити / прийти́ до ро́зумудив.прихо́дити;

Пропива́ти / пропи́ти го́лову (ро́зум)див.пропива́ти;

Ріши́тися (позбу́тися) ро́зуму (ума́, глу́зду)див.ріша́тися;

Розгу́блювати / розгуби́ти ро́зум (тя́муі т. ін.)див.розгу́блювати;

Розкида́ти / розки́нути ро́зумом (умо́м, мі́зками, голово́юі т. ін.)див.розкида́ти²;

(12) Ро́зум десь ді́всяу кого, кому –хто-небудь втратив здатність нормально мислити, розуміти, сприймати щось.

[Євдокія Корніївна:]Що це з тобою сьогодні сталося! Та нащо ж ти мене брав, коли в мене і ніс, як у чорногуза, і язик, як колода, і розум десь дівся?(І. Нечуй-Левицький);

Ро́зуми пої́стидив.поїда́ти;

Ро́зумом висо́кийдив.висо́кий;

Ро́зумом зрі́лийдив.зрі́лий;

(13) Ро́зум потьма́рити (помути́ти)кому, чий –позбавити чіткості сприйняття, розуміння; запаморочити.

Чи це так вино помутило твій розум, чи завжди В тебе такий він, що ти без кінця нісенітниці мелеш?(Борис Тен, пер. з тв. Гомера);

Ро́зуму вчи́тисядив.учи́тися;

Ро́зуму не позича́тидив.позича́ти;

(14) Ро́зуму не приложи́ти(д) див.приклада́ти;

Ро́зуму [не тре́ба] позича́тидив.позича́ти;

Ро́зуму (ума́) пала́тадив.пала́та;

Ро́зуму (уму́-ро́зуму) вчи́тидив.учи́ти;

(15) Свої́м ро́зумом –самостійно.

– Зметикувати своїм розумом;

Спа́сти (сплисти́) з ро́зумудив.спада́ти;

Сплива́ти (спада́ти) / сплисти́ (спа́сти, спливти́) на ум (на ро́зум)див.сплива́ти;

Спо́вна́ ро́зумудив.спо́вна́;

Стеря́ти ро́зумдив.стеря́ти;

Стеря́тися ро́зумомдив.стеря́тися;

Стра́титися ро́зумудив.стра́чуватися;

Схибну́тися з ро́зумудив.схибну́тися;

Схо́дити з ума́ (з ро́зуму)див.схо́дити;

(16) Сяга́є (сяга́ві т. ін.)ро́зум (ро́зумом) –хтось доходить до розуміння чого-небудь.

Тепер і до них, до заглиблених в безвість галактик, сягає твій розум. Але чи справді сягає? Чи справді наш розум всесильний, всемогутній?(О. Гончар);

(17) Твере́зий ро́зум –розум, здатний сприймати, оцінювати що-небудь правильно, реалістично, критично; розсудливий розум.

[Петро:]Добре серце положили йому в груди; та й розуму не задурили багатирськими витребеньками, – тверезий розум має(Панас Мирний);

Стояли в уяві жінка та діти, рідна батьківська хата .. Але тверезий розум весь час нашіптував йому: “Остапе, не розкисай!..”(А. Головко);

Тільки у другій половині XX ст.;

(18) Тьма́риться (тумані́є, мути́тьсяі т. ін.)/ потьма́рився (помути́вся, замути́всяі т. ін.)ро́зумкому, у кого, чий і без дод. –хто-небудь під впливом чогось втрачає ясність думки, мислення.

Сміх так вразив Свирида Яковлевича, що він, задихаючись, став біля воріт, не знаючи, чи не тьмариться йому розум(М. Стельмах);

Страшні думки вставали в Зіньковій голові, вони пекли його, палили, що аж розум його туманів(Б. Грінченко);

– Як я здумаю про те[минуле],то в мене розум мутиться, в очах плями замріють!..(Панас Мирний);

Стис мені серце холод льодовий, розум потьмарився, І від тяжкого жаху я прокинувсь(Леся Українка);

[Цвiкловiц(усмiхається):]О, якби я справді міг розкривати сліпі очі людям, – це б було дійсно чудом. Немає чуда, що я вилікував твої очі, які не бачили тільки тому, що був замутився твій розум(І. Кочерга);

– Бий мене! Карай мене, Романе. Мій злочин. Я заслужив. Сам не знаю, що зі мною робилося... Мабуть, розум помутивсь у мене(А. Шиян);(19) Узя́тися за ро́зум – почати жити, діяти розумно, як слід.

[Виборний:]Час би, Наталко, взятись за розум: ти уже дівка, не дитя. – Кого ж ти дожидаєшся?(І. Котляревський);

Чіпка пішов, Грицько з Христею завели розмову про його .. – Молодий був, дурний, а постаршав, за розум узявся, – одказує Христя(Панас Мирний);

– Що ж, чекай, поки літо, а як похолодає, візьмешся за розум(Є. Гуцало);

Ума́ (ро́зуму, голови́ [нія́к]і т. ін.)не прикла́сти (не приложи́ти,рідконе зібра́ти)див.приклада́ти;

Хибну́тися ро́зумомдив.хибну́тися;

(20) Чи при (не,

в) [своє́му] ро́зумі (ро́зумові)хто –уживається для вираження здивування, застереження при необачних, необдуманих діях кого-небудь.

[Матушка гуменя:]Свят! Свят! Чи ти при своєму розумові, чоловіче?(Панас Мирний);

Коли стурбована Христинка стала на порозі, він одразу пригорнув її до себе. – Чи ти, Левку, не в своєму розумі? – зашипіла дівчина, вислизнула з його рук(М. Стельмах);

[Мальванов:]Та чи ти при розумі? Чого ти приїхала! Тобі ж не можна виходити, та ще в таку жахливу погоду!(І. Кочерга);

Чи з ро́зумом?

– Чи ти з розумом, дівчино? Летить, женеться, наче її хто в спину штовха(В. Винниченко);

Як (мов, нена́чеі т. ін.)ро́зум розгуби́тидив.розгу́блювати;

Як (мов, ні́биі т. ін.)усі́ ро́зуми пої́стидив.поїда́ти.

розум—lat.i rosumум разум рассудок...Ять - белорусско-русский словарь и словарь белорусской латиницы
розум—розумм.разум рассудок ум интеллект...Беларуска-расейскі слоўнік
розум—ум разум рассудок...Беларуска-рускі слоўнік
розум—аргументаргументуватиглуздголовадоводитидумкантелектмотивобмрковуватиобмркуватипамятатипдставапривдпричинарацярозважливстьрозсудливстьрозумум...Беларуска-ўкраінскі слоўнік
розум—Ум разум рассудок...Белорусско-русский словарь
розум—аргумент аргументувати глузд голова доводити думка нтелект мотив обмрковувати обмркувати памятати пдстава привд причина раця розважливсть розсудливсть розум ум...Білорусько-український словник
розум—у ч.i Здатнсть людини мислити вдображати пзнавати обктивну дйснсть. зi означ. Певний склад характер мислення. Загальний нтелектуальний розвиток рвень пзнання знань кого...Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
розум—розум у...Дзвона чи дзвону? або -А (-Я) чи -У (-Ю) в родовому відмінку
ро́зум—розум здатнсть людини мислити вдображати пзнавати речовий свт а також загальний нтелектуальний розвиток рвень пзнання знань кажуть Розум скарб людини Бачить око далек...Жайворонок. Знаки української етнокультури
розум—розум . розумкепело кепуло кпеле лепета липета фуси в голов вс розуми пости рон. знев. про самовпевнену зарозумлу людину ср ст Думаш шо вже вс розуми пола та шо ти в цьом...Лексикон львівський
розум—вища форма нтелектуально дяльност що поляга в усвдомленому оперуванн поняттями та розкритт хньо природи змсту. Р. висува нов де живить творчсть людини зокрема в композит...Музичні терміни
розум—розум менник чоловчого роду...Орфографічний словник української мови
розум—розумму м.em на м...Орфоепічний словник української мови
розум—розум му м. на м....Орфоэпический словарь украинского языка
розум—Розум му на м зуми мв...Правописний словник Голоскевича
розум—Бувай здоров розуме завтра будемо бачитися.Так приговорюють пяниц до чарки. розум над розумами. ще мудрйш вд мудрих.хав саньми хав возом як лта такий розум.рончно про дор...Приповідки або українсько-народня філософія
розум—глузд розсуд кн. нтелект тварини ЖМ. норов ФР. мислення свдомсть доцльнсть розсудливсть голова ....Словник синонімів Караванського
розум—здатнсть людей мислити ум глузд книжн. нтелект запамятовувати кебета тямка здоровий глузд....Словник синонімів Полюги
розум—РОЗУМstrong здатнсть людей логчно мислити пзнавати обктивну дйснсть засвоювати запамятовувати т. н. НТЕЛЕКТstrong УМstrong РОЗСУДstrong ГЛУЗДstrong розм. РОЗУМННЯstrong ...Словник синонімів української мови
ро́зум—РОЗУМ у ч. . Здатнсть людини мислити вдображати пзнавати обктивну дйснсть. Розум скарб людини Укр. присл. Коли наш розум ма розвиватись йти вперед чому наше почуття ...Словник української мови в 11 томах
розум—м глузд intellect mind reason втрачати to go mad [перен] to be crazy about при здоровому розум глузд твердй памят of sound mind and memory sane and in full control of...Сучасний українсько-англійський юридичний словник ( І. Борисенко, В. В. Саєнко, Н. М. Конончук, Т. І. Конончук)
розум—у ч. Здатнсть людини мислити вдображати пзнавати обктивну дйснсть. зem означ. Певний склад характер мислення. Загальний нтелектуальний розвиток рвень пзнання знань ко...Толковый словарь украинского языка
розум—mind...Украинско-английский юридический словарь
розум—Розум. Розум мркування. На розум розважливо розсудливо. Ми го питали ся як розумти т статути а вн нам все добре на розум пояснив Б. порвн. пол. wzi na rozum розваж...Українська літературна мова на Буковині
розум—Mind wit intellect intelligence reasonгнучкий розум mobile mindгострий розум sharp intelligence keen witживий розум plastic mindпроникливий розум penetrating mindширо...Українсько-англійський словник
розум—памяць прычына розум...Українсько-білоруський словник II
розум—Памяць...Українсько-білоруський словник II
розум—памяцьпрычынарозум...Українсько-білоруський словник
розум—...Українсько-грузинський словник (Георгій Чавчанідзе)
розум—Fornuft forstand intelligens...Українсько-датський словник
розум—Свтлий розум Втратити розум em Розуму сила em Братися взятися за розум em Довести до розуму Доходити до розуму Не з твом розумом братися em При свому розум Прихо...Українсько-китайський словник
розум—Fornuft vett forstand klokskap intelligens...Українсько-норвезький словник
розум—[rozum]rozum umys...Українсько-польський словник
розум—у m rozum umys intelekt сила розуму potga intelektu втратити straci rozum що голова то й co gowa to rozum...Українсько-польський словник (Мар'ян Юрковський, Василь Назарук)
розум—ум разум способность логически мыслить рассуждать обычно рассудок разг. толк устар. смысл розуму сила в кого ума палата у кого братися взятися за розум браться взяться...Українсько-російський словник
розум—Raison esprit...Українсько-французький словник
розум—Frnuft vett frstnd intelligens...Українсько-шведський словник
розум—див. розсудок розум...Філософський енциклопедичний словник
розум—бистрий на розум. Здатний швидко мркувати тямущий кмтливий. Бистра на розум вона розмовляла так жваво й дотепно . що . слухати не можна було без зворушення тепло посмшк...Фразеологічний словник української мови