Словник української мови у 20 томах

РИДАЮЧИЙ

РИДА́ЮЧИЙ,а, е.

Який ридає.

Ридаюча дівчина і її старий батько були вже далеко(І. Франко);

– Траам-та, трам-та, тру-ру-ру-ра-рам!.. – несподівано ударила в безлюдні далі, у синє небо могучими згуками походного маршу дзвінка, ридаюча мідь(С. Васильченко).

  1. ридаючий—вд дсловаem ридатирыдающий...Большой украинско-русский словарь
  2. ридаючий—ридаючий прикметник...Орфографічний словник української мови
  3. рида́ючий—РИДАЮЧИЙ а е. Дпр. акт. теп. ч. до ридати. Ридаюча двчина старий батько були вже далеко Фр. VII Траамта трамта трурурурарам!. несподвано ударила в безлюдн дал у син...Словник української мови в 11 томах