Словник української мови у 20 томах

ПРОВИННИК

ПРОВИ́ННИК,а,ч.

Те саме, щовинува́тець.

Трибунали судили тяжчих провинників дуже часто(І. Франко);

Почали розшукувати провинників та допитуватись, хто з парубків ходив на засідки на старшину(І. Нечуй-Левицький);

//Пустун, шибеник.

Пан Білінський знає для непослушних та лінивих у своїм пансіоні одну-однісіньку кару – наколоти провинника своєю власною, тиждень неголеною бородою(І. Франко).

  1. провинник—мен. чол. роду жив....Большой украинско-русский словарь
  2. провинник—а ч.i Те саме що винуватець. Пустун шибеник....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  3. провинник—провинник а...Дзвона чи дзвону? або -А (-Я) чи -У (-Ю) в родовому відмінку
  4. провинник—провинник менник чоловчого роду стота...Орфографічний словник української мови
  5. провинник—Провинник ка ники кв...Правописний словник Голоскевича
  6. провинник—ВИНУВАТЕЦЬstrong той хто вчинив щонебудь погане провинився в чомусь ВИННИЙstrong ВИНУВАТИЙstrong ПРОВИННИКstrong. Учн сам ревниво стежили за тим щоб нхто не пропустив нав...Словник синонімів української мови
  7. прови́нник—ПРОВИННИК а ч. Те саме що винуватець. Трибунали судили тяжчих провинникв дуже часто Фр. VIII Почали розшукувати провинникв та допитуватись хто з парубкв ходив на засдки...Словник української мови в 11 томах
  8. провинник—а ч. Те саме що винуватець. Пустун шибеник....Толковый словарь украинского языка
  9. провинник—Guilty person culprit delinquent...Українсько-англійський словник