Словник української мови у 20 томах

ПРОВИНИТИ

ПРОВИНИ́ТИ,ню́, ни́ш,док., розм.

Те саме, щопровини́тися.

Не розмовляв уже Олексій з вартовим .. Боявсь і очей звести на товариша, сказано – провинив(П. Куліш);

[Хома:]Чим я так тяжко провинив, що батько й мати раді мене здихатись?(М. Кропивницький).

  1. провинити—ню ниш док.i розм.i Те саме що провинитися....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  2. провинити—провинити дслово доконаного виду розм....Орфографічний словник української мови
  3. провинити—ПРОВИНИТИСЯstrong зробити комусь прикрсть шкоду бути винним перед кимсь ЗАВИНИТИstrong ПРОВИНИТИstrong розм. ЗВИНИТИСЯstrong розм. ПРОШПЕТИТИСЯstrong розм. ПРОГРШИТИСЯstr...Словник синонімів української мови
  4. провини́ти—ПРОВИНИТИ ню ниш док. розм. Те саме що провинитися. Не розмовляв уже Олексй з вартовим. Боявсь очей звести на товариша сказано провинив П. Кулш Вибр. [Хома] Чим я так...Словник української мови в 11 томах
  5. провинити—ню ниш док. розм. Те саме що провинитися....Толковый словарь украинского языка
  6. провинити—To commit an offence to be guilty ofem to be at fault inem to transgress to make a slip...Українсько-англійський словник
  7. провинити—em...Українсько-китайський словник