Словник української мови у 20 томах

ПРИСМУЧЕНИЙ

ПРИСМУ́ЧЕНИЙ,а, е.

1. Дієпр. пас. доприсмути́ти.

Невеселою бралась за овечу купіль тільки Тоня, вона з дому вернулась чимось присмучена, навіть заплакана(О. Гончар);

* Образно.Вони[ластівки]вже зірвались і полинули над вечірньою, присмученою першими тінями землею(Д. Бедзик).

2.у знач. прикм.Смутний, невеселий.

Ніби востаннє надивлялись присмучені заробітчани на рідне село(О. Гончар).

  1. присмучений—а е. Дприкм. пас. мин. ч. до присмутити. у знач. прикм.i Смутний невеселий....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  2. присмучений—присмучений дприкметник...Орфографічний словник української мови
  3. присмучений—див.em сумний...Словник синонімів Вусика
  4. присму́чений—ПРИСМУЧЕНИЙ а е. . Дпр. пас. мин. ч. до присмутити. Невеселою бралась за овечу купль тльки Тоня вона з дому вернулась чимось присмучена навть заплакана Гончар Тронка О...Словник української мови в 11 томах
  5. присмучений—а е. Дприкм. пас. мин. ч. до присмутити. у знач. прикм. Смутний невеселий....Толковый словарь украинского языка