Словник української мови у 20 томах

ПОНУШТОРИТИ

ПОНУШТО́РИТИ,рю, риш,док., розм., рідко.

Те саме, щопокопа́тися.

Незначно піднявся[Герш],щось понишпорив коло пояса, блиснув капсель, ценькнув курок(І. Франко).