Словник української мови у 20 томах

ПОНАКОЛЮВАТИ

ПОНАКО́ЛЮВАТИ,юю, юєш,док., що.

1. Розколюючи, наготувати багато трісок, дров і т. ін.

2.Працюючи з чимсь гострим, поколоти собі руки, пальці.

Без наперстка шила, та як пальці понаколювала(Сл. Б. Грінченка);

//Гострим інструментом і фарбою нанести на поверхню шкіри узор, узори, напис, написи і т. ін. (про багатьох); нанести багато узорів, написів і т. ін.

Адаменківці понаколювали собі груди, і в кожного на грудях зоря, і це був їхній партійний квиток власного взірця(Ю. Яновський);

[Романюк:]На руках, на грудях в молодості понаколювали[моряки]собі баришень(О. Корнійчук).

3.Настромити багато чого-небудь на щось гостре.

Понаколювати чеки.

  1. понаколювати—юю юш док.i перех.i Розколюючи наготувати багато трсок дров т. н. Працюючи з чимсь гострим поколоти соб руки пальц. Гострим нструментом фарбою нанести на поверхню шкр...Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  2. понаколювати—понаколювати дслово доконаного виду...Орфографічний словник української мови
  3. понако́лювати—ПОНАКОЛЮВАТИ юю юш док. перех. . Розколюючи наготувати багато трсок дров т. н. . Працюючи з чимсь гострим поколоти соб руки пальц. Без наперстка шила та як пальц понакол...Словник української мови в 11 томах
  4. понаколювати—юю юш док. перех. Розколюючи наготувати багато трсок дров т. н. Працюючи з чимсь гострим поколоти соб руки пальц. Гострим нструментом фарбою нанести на поверхню шкри...Толковый словарь украинского языка