Словник української мови у 20 томах

ПОЛАБИ

ПОЛА́БИ,ів,мн.

Не хотів у ту мить і думати цей небожитель про те, чим закінчать йому підвладні слов'яни – лютичі, бодричі, серби, гаволяни, доленчани, ратарі, поморяни, полаби(О. Іваненко).

  1. полаби—полабяни в мн.i Група захднословянських племен як населяли в кнц на поч. го тис. територю вд р. Лаби Ельби на Заход до р. Одри Одер на Сход вд Рудних гр на Пвдн до Балт...Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  2. полаби—Праукранц знмчен на рчц ЛабЕльб...Словник чужослів Павло Штепа
  3. полаби—полабяни в мн. Група захднословянських племен як населяли в кнц на поч. го тис. територю вд р. Лаби Ельби на Заход до р. Одри Одер на Сход вд Рудних гр на Пвдн до Балтй...Толковый словарь украинского языка