Словник української мови у 20 томах

ПОБОРОНИТИ

ПОБОРОНИ́ТИ¹див.поборонува́ти.

ПОБОРОНИ́ТИ²,роню́, ро́ниш,док., що, розм., рідко.

Заборонити.

Не поборони, батеньку, хоч за возом побігти!(Номис);

Торгуй скільки тобі треба, та з якої хоч купи і скільки хоч куштуй, ніхто тобі не поборонить(Г. Квітка-Основ'яненко).

  1. поборонити—I див.i поборонувати.II роню рониш док.i перех.i розм.i рдкоi.Заборонити....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  2. поборонити—поборонити дслово доконаного виду поборонувати поборонити дслово доконаного виду заборонити рдко...Орфографічний словник української мови
  3. поборонити—ЗАБОРОНЯТИstrong не дозволяти робити щонебудь БОРОНИТИstrong перев. у запереч. конструкцях ЗАКАЗУВАТИstrong заст. розм. ЗБОРОНЯТИstrong дал. Док. заборонитиstrong поборо...Словник синонімів української мови
  4. поборонити—Istrong див. поборонувати.IIstrong роню рониш док. перех. розм. рдкоem.Заборонити....Толковый словарь украинского языка