Словник української мови у 20 томах

ОХОТНИЦЯ

ОХО́ТНИЦЯ,і,ж.

Жін. доохо́тник¹.

Катря велика охотниця була до жартів(Б. Лепкий);

– Я вас научу[ловити пстругів]!Чи подумали б ви, що я – запалена охотниця до них(І. Франко).

  1. охотниця—охотниця менник жночого роду стота любительниця чогось...Орфографічний словник української мови
  2. охо́тниця—ОХОТНИЦЯ ж. Жн. до охотник. Я вас научу [ловити пстругв]! Чи подумали б ви що я запалена охотниця до них Фр. III . Словник укрансько мови в тт. АН УРСР. нститут мов...Словник української мови в 11 томах
  3. охотниця—охотница...Українсько-російський словник