Словник української мови у 20 томах

ОБНАЖАТИ

ОБНАЖА́ТИ,а́ю, а́єш,недок.,ОБНАЖИ́ТИ,жу́, жи́ш,док., кого, що, книжн., рідко.

Те саме, щоого́лювати.

І там, і тут мордоворот, готовність кожної хвилі обнажити шаблю й рубати нею товпу(Г. Хоткевич);

В добрий час, товариші! – голосно каже зв'язковий, скидаючи пілотку. Загін обнажив голови(Ю. Яновський).

  1. обнажати—ОБНАЖАТИstrong Ю ТЬstrong гл.em . Обнажать делать нагимem плачеть слезы изливающи. пазуху объимающи сесца обнажающи. ГБ XIV аб. Открывать раскрывать обнаруживать чтол. ...Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
  2. обнажати—обнажати дслово недоконаного виду рдко...Орфографічний словник української мови
  3. обнажати—глаг. греч.em лишать обнажать раскрывать открывать лишаться. Милостив ми буди грешному и обнаженному всякаго дела благаem Молитв. на сон грядущим....Словарь церковнославянского языка
  4. обнажа́ти—ОБНАЖАТИ аю аш недок. ОБНАЖИТИ жу жиш док. перех. книжн. рдко. Розкривати оголяти. Хрипння й стогн. били по нервах. Наче обнажив хто страшну рану й водить по нй тупим дол...Словник української мови в 11 томах
  5. обнажати—моск. оголюватиоголювати оголяти пооголювати заголювати заголяти позаголювати викривати викрити повикривати вдкривати вдкрити повдкривати розкривати розкрити порозкривати...Словник чужослів Павло Штепа
  6. обнажати—оголювати...Словник-антисуржик