Словник української мови у 20 томах

ОБЕЗУМІТИ

ОБЕЗУ́МІТИ,ію, ієш,док., рідко.

Утратити здатність розумно діяти, мислити; стати схожим на божевільного.

Партизани вдарили з другого боку. Бугров обезумів. – До зброї... – крикнув він(І. Микитенко).

  1. обезумітию ш док.i рдкоi.Утратити здатнсть розумно дяти мислити стати схожим на божевльного....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  2. обезумітиобезумти дслово доконаного виду рдко...Орфографічний словник української мови
  3. обезумітиЗБОЖЕВОЛТИstrong стати психчно хворим божевльним СПРИЧИНИТИСЯstrong розм. ОДУРТИstrong розм. СТЕРЯТИСЯstrong розм. ЗВИХНУТИСЯstrong розм. СКРУТИТИСЯstrong розм. НАВДИТИСЯ...Словник синонімів української мови
  4. обезу́мітиОБЕЗУМТИ ю ш док. рдко. Утратити здатнсть розумно дяти мислити стати схожим на божевльного. Партизани вдарили з другого боку. Бугров обезумв. До збро крикнув вн Мик. II...Словник української мови в 11 томах
  5. обезумітиБожеволти збожеволти позбожеволти дурити подурити здурти поздурти знавснити познавснити безглуздти обезглуздти чманти зчманти очманти почманти учманти чуманти зчуманти оч...Словник чужослів Павло Штепа
  6. обезумітию ш док. рдкоem. Утратити здатнсть розумно дяти мислити стати схожим на божевльного....Толковый словарь украинского языка
  7. обезуміти[obezumity]...Українсько-польський словник