Словник української мови у 20 томах

НАПРОДИВ

НАПРО́ДИВ, НАПРО́ДИВО,присл.

На диво.

Цього разу на виставці чомусь нема картин ще однієї жінки .. – Вікторини Меран, особи напродив легковажної і талановитої(М. Слабошпицький);

І Настуся справді напродиво була здатна до музики(І. Нечуй-Левицький);

Були вони[очі Роксолани]напродиво хороші(О. Ільченко).