Словник української мови у 20 томах

НАМУТИТИ

НАМУТИ́ТИ,учу́, у́тиш,док., що, чого, розм.

1. Док. домути́ти1.

Для вдалої риболовлі руками слід намутити воду за допомогою макухи або крихт хліба(із журн.).

2.перен.Викликати сум'яття, плутанину.

Ну от, пустив їх[мене і матір]до Праги і вони там усякого намутили, а мені після них увесь той бардак розрулювати(Ю. Андрухович).

  1. намутити—учу утиш док.i Те саме що накаламутити....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  2. намутити—намутити дслово доконаного виду...Орфографічний словник української мови
  3. намутити—учу утиш док. Те саме що накаламутити....Толковый словарь украинского языка
  4. намутити—To muddy to muddle to asperse to calumniate...Українсько-англійський словник