Словник української мови у 20 томах

НАЗБИТКУВАТИСЯ

НАЗБИТКУВА́ТИСЯ,у́юся, у́єшся,док., розм.

Доволі познущатися з кого-небудь.

[Баюрак:]П'ять літ служив я. Що вже клятий німець Назбиткувався наді мною!(І. Франко);

– Вже досить над нами напанувалися чужі та й назбиткувалися!..(Н. Кобринська);

* Образно.Життя вволю назбиткувалося з Катрі, поводило її по наймах(М. Олійник).

  1. назбиткуватися—дсл. док. виду що зробитиemДприслвникова формаem назбиткувавшись...Большой украинско-русский словарь
  2. назбиткуватися—уюся ушся док.i дал.i Назнущатися....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  3. назбиткуватися—назбиткуватися дслово доконаного виду дал....Орфографічний словник української мови
  4. назбиткува́тися—НАЗБИТКУВАТИСЯ уюся упюя док. дал. Назнущатися. [Баюрак] Пять лт служив я. Що вже клятий нмець Назбиткувався над мною! Фр. IX Вже досить над нами напанувалися чуж та й...Словник української мови в 11 томах
  5. назбиткуватися—уюся ушся док. дал. Назнущатися....Толковый словарь украинского языка