НАВІДЛІ

НАВІ́ДЛІ,присл., діал.

1. Навідліг.

Правда, як олива, випливе наверх, – сказав Комашко, вдаривши рукою навідлі об стіл(І. Нечуй-Левицький);

[Панас:]Якби ж я його побив абощо... А то так тільки, мазнув його навідлі...(М. Кропивницький);

Щосили розмахнувши своїм довгим батогом, вартовий хльоснув хижака навідлі, і шуліка каменем звалився на суху землю(Олесь Досвітній).

2.На певній відстані.

Під грушкою простягсь козак, навідлі і руки і чуб, та жде, щоб без турбот йому упала грушка прямо в рот(Л. Мосендз);

Три сосни стоять – одна навідлі, інші двоє близенько в парі(Л. Первомайський).

навідлі—присл.i дал.i Навдлг. На певнй вдстан....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
навідлі—Навдл навдлг присл....Правописний словник Голоскевича
навідлі—див.em навдлг...Словник синонімів Вусика
наві́длі—НАВДЛ присл. дал. . Навдлг. [Панас] Якби ж я його побив абощо А то так тльки мазнув його навдл Кроп. Щосили розмахнувши свом довгим батогом вартовий хльоснув хижака на...Словник української мови в 11 томах
навідлі—присл. дал. Навдлг. На певнй вдстан....Толковый словарь украинского языка