НАВЕРТАТИ

НАВЕРТА́ТИ,а́ю, а́єш,недок.,НАВЕРНУ́ТИ,верну́, ве́рнеш,док.

1.що, розм.Повертати що-небудь в якому-небудь напрямку, розташовувати, спрямовуючи в той чи інший бік.

Сонце байдуже світило, знімалося вгору і навертало на нас з конем холодок з розлогої верби...(Іван Ле);

Заметушився з підручним Шрам, навернув жерлами до греблі гармати .. й двигонув першим набоєм(М. Старицький);

Бувало, засипе дід звечора повен ківш зерна, наверне млин на вітер і йде спати(В. Минко).

2.що і без дод., перен., розм.Надавати чому-небудь іншого спрямування, іншого значення; змінювати хід, перебіг чого-небудь (про розмову, думку, здогад і т. ін.).

[Ромодан:]Згадувала[дочка]мене?[Варвара:]Ні. Я навертала розмову, а вона – ні пари з уст(О. Корнійчук);

Схвильована своєю мовою і його мовчанням, Лася починала уперто навертати розмову на самого Шапталу(В. Підмогильний);

Наливайко зрозумів ці сильні настрої серед повсталих, навертав на своє, але навертав дипломатично(Іван Ле).

3.кого, перен.Переконуючи, умовляючи, спрямовувати, залучати до чого-небудь.

Багато порад, побажань і напучувань наслухалась тоді дівчина. Ще з початкової школи навертали її на заманливу стежку – в балет(Яків Баш);

[Рущак:]Ми хочемо, щоб ти в своїм селі на нашу справу молодь навертала, щоб понесла гаряче наше слово у молоді серця(А. Турчинська);

Припускаючи, що Наливайко .. побував серед козаків, говорив з ними і міг навернути на свій бік реєстровців, полковник у своїй промові ставав ніби на бік козаків(Іван Ле);

Звичайно, вона, Софія, не шкодувала сил, щоб якось навернути своїх упертих тубільців до культури(О. Гончар);

//до чого.Чим- небудь змусити повернутися когось до якогось способу життя, стану і т. ін.

Ні в який спосіб невдається їм[Бабаніним]навернути його до сім'ї. Посудину, що розбилася, вже не стулиш докупи(М. Слабошпицький);

Вдалося[протиєрею Володимиру]ціною копіткої праці й терпіння навернути до нормального життя чотирьох алкоголіків(із журн.);

//Спонукати, заохочувати до прийняття якої-небудь віри, до зміни віросповідання.

– По закінченні школи декількох повезли назад в Аляску навертати ескімосів на християнську віру(Мирослав Ірчан);

Прибули[апостоли]на собор в Єрусалим, щоб домовитись, яким чином навертати язичників до християнства(з публіц. літ.);

Вона навернула його до своєї віри(І. Нечуй-Левицький);

Папи хотіли, щоб німці насильно навернули слов'ян у християнство(з навч. літ.).

4.що, чого, розм.Накидати, навалювати багато чого-небудь.

А там уже й зима – замети навертає...(Панас Мирний);

Внизу на плисковатому зеленому березі було розкидане каміння, неначе хто зумисне навернув на зелену траву(І. Нечуй-Левицький);

І скував коваль великого, великого плуга. І тоді пішов до змія. Залигав його і запріг в цей великий, великий плуг. Заглибив плуга і як прижав цього змія, як орнув ним, і це такий навернув вал – така летіла з цього плуга скиба(з легенди);

//безос.

Замість сіней Пилип зробив .. примостку, обкидавши докола[навколо]гноєм. Тепер у той захист навернуло повно снігу!(Панас Мирний);

Було тепло, хоч снігу навернуло багато(П. Колесник).

5.що.Щільно притуляти або навалювати що-небудь важке.

Її покійний чоловік, тікаючи від неї, вискакував на горище швидше кота й іноді заночовував там, навернувши на всяк випадок ляду(Ю. Мушкетик).

6.розм.Те саме, щонаверта́тися2.

Коли б хоч з чоловіком словечко переловити, так не вирве й годинки вільної: то те він робить, то те, то йде, то їде, як гість додому навертає(Марко Вовчок);

Як настали буденні дні, то Загнибіда хіба обідати та на ніч наверне додому, а то все на базарі, у крамниці(Панас Мирний).

7.що, діал.Відшкодовувати; надолужувати.

Стара хоче те у хазяйстві навернути, що дочка витратила(Марко Вовчок).

8.рідко.Те саме, щозверта́ти1.

Вона[дебра]бігла просто, потім навертала вбік, уступаючись перед горбами й пригорбками, оббігала їх довкола та й знов приставала до дороги(Л. Мартович).

9.кого, що, рідко.Те саме, щозаверта́ти4.

Птруа́... птруа́!.. Горляний поклик все навертає крайніх[овець] вотару(М. Коцюбинський);

– То – не дитячого розуму справа.., – якось заклопотано, але досить лагідно відказував батько, навертаючи коня від корита(Іван Ле).

10.на кого, розм.Перекладати, звалювати провину і т. ін. на іншого.

На другого навертати не годиться: це не я, а він зробив(Сл. Б. Грінченка).

11.перев. док., розм.Дуже вдарити кого-небудь чимсь.

– Хай тільки порушник сплигне додолу, я його відразу наверну києм по голові, оглушу і примушу здатись(Ю. Збанацький).

12.що, на що, рідко.Викликати, бути причиною появи якогось почуття, настрою і т. ін.

Ти[весна]журавлиним ключем навертаєш нестерпну тугу. Мрії про вольний простір, щастя далеке моє(І. Франко);

Стелився синій тютюновий дим і навертав обох[друзів]на кращий настрій(Я. Качура).

13.кого, діал.Посилати.

– Коби лиш яку гідну та роботящу[невістку]Бог навернув, – говорить[Максимиха]спроквола(Н. Кобринська).

◇ (1) І но́са (оче́й) не наверта́ти / не наверну́ти:

а)не з'являтися десь, не приходити куди-небудь.

[Грива:]Сюди ніхто і носа не наверне! Одно – далеко від двора,.. а друге – пустка(І. Карпенко-Карий);

– Мотора встановили, а механік і носа не навернув, – бурчав Никанор Павлович(О. Сизоненко);

б)(до чого)не братися за щось, не приступати до якої-небудь роботи.

– Зовсім відбилась від рук моя Сова. Певно, вже ви з неї виучите вчительку, бо все читає та й читає. А то раніше до книги й носа, бувало, не навертала(Ю. Збанацький);

Наверну́ла лиха́ годи́надив.годи́на¹;

(2) Наверта́ти / наверну́ти се́рцечиє до кого. –пробуджувати в кого-небудь почуття кохання, дружби до когось.

– Може, один Бог наверне її серце до мого Романа(І. Нечуй-Левицький);

Наво́дити (наверта́ти) / навести́ (наверну́ти) на ро́зум (на ум)див.наво́дити;

Наво́дити (наверта́ти, нашто́вхувати) / навести́ (наверну́ти, наштовхну́ти) на ду́мкудив.наво́дити;

(3) На ро́зум наверта́ти / наверну́ти –стимулювати кого-небудь діяти або мислити розумно, обдумано, не робити безглуздих вчинків.

[Дрейсігер:]Нехай вже тепер хто прийде та наверне його на розум(Леся Українка);

– Чому не видно ніде євшан-зілля, яке навертає людину на розум..?(М. Чабанівський);

На се́рце мов (немо́в, на́чеі т. ін.)хто ка́мінь наверну́вдив.хто¹;

(4) Не могти́ наверну́ти лиця́ (пи́ска, обли́ччяі т. ін.)до чого, на що –не можна вживати що-небудь, бо надзвичайно бридке, противне.

– А я від того часу не міг і лиця свого навернути на горівку[горілку](І. Франко);

– Вже 6 годин хочу води, – а проклятої води дрогобицької до писка не можу навернути(В. Стефаник);

(5) Не наверта́ти / не наверну́ти о́чей (но́са):

а)(куди і без дод.)не приходити кудись, не показуватися десь.

[Одарка]:Заходь в хату, сестричко! Від самого весілля ти й очей в хату не навернула(М. Кропивницький);

[Грива:]Сюди ніхто і носа не наверне! Одно – далеко від двора, та ще й в яру глибокім, а друге – пустка, то побояться, щоб часом, бува, не здибав тут їх Сава Чалий(І. Карпенко-Карий);

Мотора встановили, а механік і носа не навернув, – бурчав Никанор Павалович(О. Сизоненко);

б)не братися за що-небудь, не приступати до якої-небудь роботи.

– Зовсім відбилась від рук моя Сова. Певно, вже ви з неї виучите вчительку, бо все читає та й читає. А то раніше до книги й носа бувало не навертала(Ю. Збанацький).

навертати—дсл. недокон. виду що робитиemДприслвникова формаem навертаючи. повертати в якомунебудь напрямку. надавати чомунебудь iншого спрямування мiняти хiд. перен. переконуючи ум...Большой украинско-русский словарь
навертати—аю аш недок.i навернути верну вернеш док.i перех. розм. Повертати в якомунебудь напрямку розташовувати спрямовуючи в той чи нший бк. перех. перен. розм. Надавати чом...Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
навертати—навертати дслово недоконаного виду...Орфографічний словник української мови
навертати—Навертати таю таш навернути ну неш...Правописний словник Голоскевича
навертати—повертати завертати...Словник лемківскої говірки
навертати—див.em велти нацлювати прихиляти спрямовувати...Словник синонімів Вусика
навертати—повертати гори чого вергати НАВАЛЮВАТИ розмову звертати мняти спрямовувати на свй бк прихиляти на вру схиляти до св. обертати в утрачене НАДОЛУЖУВАТИ ЖМ. худобу завертати...Словник синонімів Караванського
навертати—СТИstrong приймати жу СПОЖИВАТИstrong ЗАЖИВАТИstrong ЖИВИТИСЯstrong УЖИВАТИstrong ВЖИВАТИstrong розм. ПОЖИВЛЯТИСЯstrong розм. ПОЖИВАТИstrong розм. КУСАТИstrong розм. ЖУВА...Словник синонімів української мови
наверта́ти—НАВЕРТАТИ аю аш недок. НАВЕРНУТИ верну вернеш док. . перех. розм. Повертати в якомунебудь напрямку розташовувати спрямовуючи в той чи нший бк. Сонце байдуже свтило знмало...Словник української мови в 11 томах
навертати—аю аш недок. навернути верну вернеш док. перех. розм. Повертати в якомунебудь напрямку розташовувати спрямовуючи в той чи нший бк. перех. перен. розм. Надавати чомунебу...Толковый словарь украинского языка
навертати—недок.em навертати док.em навернутиto convert into ones faith...Українсько-англійський словник
навертати—[nawertaty]...Українсько-польський словник
навертати—несов. навертати сов. навернути поворачивать поворотить разг. повртывать повернуть склонять к чемун. обращать обратить увлекать пристращать пристрастить на розум навер...Українсько-російський словник
навертати—носа очей не навертати не навернути. . Не зявлятися десь не приходити кудинебудь. Грива Сюди нхто носа не наверне! Одно далеко вд двора. а друге пустка . КарпенкоКари...Фразеологічний словник української мови