Словник української мови у 20 томах

НАБИЧИТИСЯ

НАБИ́ЧИТИСЯ,чуся, чишся,док., розм.

Набути войовничого вигляду.

– Усе насмішечки виколупуєш? – Хворостенко набичився(М. Стельмах);

Парубок набичився, поправив галіфе, дихнув горілкою в обличчя(М. Стельмах).

  1. набичитися—набичитися дслово доконаного виду набувати войовничого вигляду розм....Орфографічний словник української мови