НАБЕДРА

НАБЕДРА́,присл., діал.

Верхи на стегні коня; позаду вершника на спині.

набе́дра—Набедра нар. Сидти хати набедра. Сидть хать на лошади верхомъ на бедрахъ позади обыкновеннаго сдока на спин. Словарь укрансько мови в х тт. За ред. Б. Грнченка. К. . Т....Грінченко. Словарь української мови