Словник української мови у 20 томах

МАРІННЯ

МАРІ́ННЯ,я,с., рідко.

Те саме, щома́рення.

Чув крізь те маріння, як дід розповідав онукові, й невістці, й своїй старій його, Максимову, епопею(І. Багряний);

В такі ночі маріння рясно плетуться в потомленій й стривоженій фантазії, але важко сформулювати їх бідною людською мовою(Ю. Смолич);

У санітарному вагоні, скований .. марінням страшної ночі, лежав Ромашко(В. Кучер).

  1. маріння—я с.i зах.i Те саме що марення....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  2. маріння—марння менник середнього роду рдко...Орфографічний словник української мови
  3. маріння—Марення em марння ннямарння див.em марення...Правописний словник Голоскевича
  4. маріння—див.em марення...Словник синонімів Вусика
  5. маріння—МАРЕННЯstrong МАРННЯstrong гарячковий стан хворо чи сонно людини що звичайно супроводжуться незвязною невиразною беззмстовною мовою МАЯЧНЯstrong МАЯЧЕННЯstrong МАЯЧННЯstr...Словник синонімів української мови
  6. марі́ння—МАРННЯ я с. рдко. Те саме що марення. В так ноч марння рясно плетуться в потомленй й стривоженй фантаз але важко сформулювати х бдною людською мовою Смолич Прекр. катастр...Словник української мови в 11 томах
  7. маріння—я с. зах. Те саме що марення....Толковый словарь украинского языка