Словник української мови у 20 томах

ЛИСТОНЬКО

ЛИ́СТОНЬКО¹,а,ч., нар.-поет.

Зменш.-пестл. долист¹.

Де ти, калино, зросла такая, Такая високая, Такая високая, Листоньком широкая?(з народної пісні);

Покрий мене своїм листоньком зеленим, своїми ягiдками червоними!(Б. Грінченко);

Знялась Весняна хвиля, й берег той підмила, І бідну квітку пойняла, і вмить У самий вир понесла. Одірвало Всі листоньки у квітки(Л. Старицька-Черняхівська).

ЛИ́СТОНЬКО²,а,ч., нар.-поет.

Зменш.-пестл. долист² 2.

Він листоньки пише, Дитину колише, Листоньки читає, Дитину хитає, Листоньки малює, Дитину годує(з народної пісні);

Будемо плисти, сядемо спочити, сядемо, спочинемо, листи напишем, листоньки напишем, до батька вiдiшлем(В. Рубан).

  1. листонько—листонько менник чоловчого роду послання...Орфографічний словник української мови
  2. ли́стонько1—ЛИСТОНЬКО а ч. нар.поет. Зменш.пестл. до лист. Де ти калино зросла такая Такая високая Такая високая Листоньком широкая Нар. лрика . ЛИСТОНЬКО а ч. нар.поет. Зменш.пестл...Словник української мови в 11 томах