Словник української мови у 20 томах

ЛАБУЗЗЯ

ЛАБУ́ЗЗЯ,я,с., діал.

Збірн. долабу́з.

Переважно приватники, які мають свої городи, спалюють лабуззя і листя, дим від якого може спричинити бронхіальну астму(з газ.);

//перен.Непотріб; те, що не варте уваги.

Ці всі комуняцькі промовці – лабуззя, бур'ян сухий(А. Кокотюха);

Самому щось ніколиться[ніколи], от і лишається недополоте лабуззя університетської освіти(з Інтернету).

  1. лабуззя—лабузиння я с.i дал.i Збрн. до лабуз....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  2. лабуззя—лабуззя менник середнього роду буряни дал....Орфографічний словник української мови
  3. лабуззя—Лабуззя ззя ззю ззям...Правописний словник Голоскевича
  4. лабуззя—див.em стебло...Словник синонімів Вусика
  5. лабуззя—лабузиння я с. дал. Збрн. до лабуз....Толковый словарь украинского языка