КУМИКИ

КУМИ́КИ,ів,мн. (одн.куми́к,а,ч.;куми́чка,и,ж.).

Тюркська народність, що населяє Кумицьку рівнину на півночі Дагестану і південного Тереку та терени над Каспійським морем.

Дагестанські племена (аварці, кумики, лаки, лезгини, тати, даргинці та ін.) були аборигенами Кавказу і жили там ще кілька тисячоліть тому(І. Дзюба);

Сучасні потомки тюрків: казахи, узбеки, татари, каракалпаки, башкири, ногайці, балкарці, карачаївці, кумики, турки та ін.(В. Чемерис);

Здійснюючи набіги на турків, татар, кумиків, черкесів тощо, донці забирали в полон велику кількість жінок(з наук. літ.);

Кумики сповідують “народний” іслам, що містить обряди з доісламських часів(з наук.-попул. літ.);

У Золотоординський період частина предків кумиків і кримців проживала поряд у місцевості Татартуп(з навч. літ.).

кумики—в мн.i одн.i кумик а ч.i кумичка и ж.i .Одна з тюркських народностей що частиною населення Дагестану....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
куми́ки—КУМИКИ в мн. одн. кумик а ч. кумичка и ж. Одна з тюркських народностей що частиною населення Дагестансько АРСР. Словник укрансько мови в тт. АН УРСР. нститут мовознавс...Словник української мови в 11 томах
кумики—в мн. одн. кумик а ч. кумичка и ж. Одна з тюркських народностей що частиною населення Дагестану....Толковый словарь украинского языка