КОРИСТОЛЮБНІСТЬ

КОРИСТОЛЮ́БНІСТЬ,ності,ж.

Властивість за знач.користолю́бний.

Кинь користолюбність, слугуючи Господу ревно: Нікчемний, хто вигоду звик чатувати недремно(І. Франко);

Сам Хитрово розколупав Голубенка до дна душі; його невпевненість, хисткість, захланність, користолюбність були бояринові вочевидь(Ю. Мушкетик).