Словник української мови у 20 томах
КЛЯТВЕНО
КЛЯ́ТВЕНО.
Присл. докля́твений.
Рівність, так урочисто, так клятвено зазначену в Переяславському трактаті, було зразу ж одсунено набік(В. Винниченко);
– Я можу все! – клятвено запевнив Геракл Генрихович(Люко Дашвар).