Словник української мови у 20 томах

КАВРАТКА

КАВРА́ТКА,и,ж., діал.

Кухоль.

Розлютований, скаженiючи, ухопив вiн важку кавратку, що нею рештанти[арештанти]пили воду, i кинувся знову до палiя(Б. Грінченко);

А часом принесе[старенький піп]то гарнець бобу, то кавратку меду(Л. Костенко).