Словник української мови у 20 томах
ЖЕРТОВНО
ЖЕРТО́ВНО.
1. Присл. дожерто́вний2.
Треба працювати в ім'я своєї літератури і свого народу, працювати жертовно і самовіддано, орієнтуючись при тому на рівень світової літератури, а не на свій, хатній, рівень(І. Жиленко);
Митрополит Андрей Шептицький 44 роки віддано й жертовно служив церкві й українському народові(з публіц. літ.).
2.Який виражає жертовність.
Княгиня простягла до нього тендітно-білі руки і так жертовно склала їх долоня до долоні(Д. Міщенко).