Словник української мови у 20 томах

ЕКСПЛІКУВАТИ

ЕКСПЛІКУВА́ТИ,у́ю, у́єш,недок. і док., що, книжн.

Подавати експлікації (у 1 знач.), супроводжувати експлікаціями; пояснювати, тлумачити.

Р. Декарт обґрунтовував дві раціональності, одна з них експлікує споглядальний метод, основним принципом якого стає самосвідомість(з наук. літ.);

Формування в Галичині самостійної традиції граматичного опису української літературної мови, на нашу думку, експлікує граматика Й. Лозинського(з наук. літ.).

  1. експлікувати—дсл. недокон. виду що робитиemДприслвникова формаem експлкуючиэксплицироватьДеепричастная формаem эксплицируя...Большой украинско-русский словарь
  2. експлікувати—ую уш док.i i недок.i перех.i Здйснювати експлкацю....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  3. експлікувати—експлкувати дслово недоконаного доконаного виду...Орфографічний словник української мови
  4. експлікувати—Пояснювати викладати...Словник застарілих та маловживаних слів
  5. експлікувати—ую уш док. em недок. перех. Здйснювати експлкацю....Толковый словарь украинского языка
  6. експлікувати—[eksplikuwaty]...Українсько-польський словник