Словник української мови у 20 томах

ДРАЖНИЛКА

ДРАЖНИ́ЛКА,и,ж., розм.

1. Дитячий віршик, яким кого-небудь дражнять.

Дитяче дозвілля породило свої жанри фольклору – лічилки, скоромовки, дражнилки, ігри тощо(з навч. літ.).

2.Образливе ім'я, прізвисько, яким кого-небудь дражнять.

Мишка-Німчика ми не любимо. Бо – Німчик. Байстрюк і підкидьок. Це не дражнилка, а правда(А. Михайленко).