Словник української мови у 20 томах

ДОТИЧНО

ДОТИ́ЧНО.

Присл. додоти́чний1.

Осколок німецького снаряда вдарив[Покрищака]дотично, коли штурмували Турецький міст(Є. Доломан);

Помирали люди, з якими Марла була пов'язана лише дотично, не вникаючи в подробиці їхнього існування(І. Карпа).

  1. дотично—Дотично. Щодо стосовно. Ческий намсник р. Тун видав пд днем . марта чотири розпорядженя до директорв шкл середних семинарий учительских дотично виховуваня молоджи шкльно...Українська літературна мова на Буковині