Словник української мови у 20 томах

ДЕВІАНТНИЙ

ДЕВІА́НТНИЙ,а, е.

Стос. до девіації (у 5, 6 знач.).

Теоретичні напрацювання вчених були застосовані при аналізі та класифікації девіантних одиниць(з наук. літ.);

Досліджено правовий і девіантний дискурси у комунікативній практиці газет України(з наук. літ.);

Основною темою конференції молодих учених була проблема девіантної особистості у філософії ХХ сторіччя(із журн.).

  1. девіантний—а е.Стос. до девац.Девантна поведнка поведнка що вдхиляться вд норми соцально небезпечна....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  2. девіантний—а е. Стос. до девац. Девантна поведнка поведнка що вдхиляться вд норми соцально небезпечна....Толковый словарь украинского языка