Словник української мови у 20 томах

ГОРБИТИ

ГО́РБИТИ,блю, биш;мн.го́рблять;недок., кого, що.

1. Робити горбатим; згорблювати; згинати горбом.

* Образно.Прожитi роки сiдали йому на плечi i горбили вниз(Р. Федорів);

Мороз такий, аж річка горбить спину, Здувається болячками яснець(В. Забаштанський).

2.Фізично знесилювати, виснажувати.

Іван-гора над яром спину горбе[горбить](М. Вінграновський);

Тяжка праця на полі передчасно горбила і виснажувала Катерину(із журн.).

3.перен.Морально пригнічувати.

Тебе чекання горбить і тривоже[тривожить](А. Малишко);

Помітив Павутинка, як змарнів на обличчі, як подався Лесь... Якийсь тягар спину йому горбив(І. Нижник).

  1. горбитиблю биш мн.i горблять недок.i перех.i Робити горбатим згинати горбом....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  2. горбитигорбити дслово недоконаного виду...Орфографічний словник української мови
  3. го́рбитиГОРБИТИ блю биш мн. горблять недок. перех. Робити горбатим згинати горбом. Тебе чекання горбить тривоже [тривожить] Мал. Звенигора . Словник укрансько мови в тт. АН У...Словник української мови в 11 томах
  4. горбитиблю биш мн. горблять недок. перех. Робити горбатим згинати горбом....Толковый словарь украинского языка
  5. горбитиTo arch to hunchгорбити спину to hunch ones back...Українсько-англійський словник
  6. горбитиem Горбитиспину...Українсько-китайський словник
  7. горбитиem Горбитиспину...Українсько-китайський словник
  8. горбити[horbyty]...Українсько-польський словник
  9. горбитигорбить сутулить...Українсько-російський словник
  10. горбитигорбить сутулить...Українсько-російський словник