Словник української мови у 20 томах

ГОЛОВНОКОМАНДУЮЧИЙ

ГОЛОВНОКОМА́НДУЮЧИЙ,чого,ч.

Те саме, щоголовнокома́ндувач.

Кожний рід військ має свого начальника, а понад тими поодинокими начальниками стоїть головнокомандуючий(С. Тудор);

[Олександр:]Англійці наполягають, щоб головнокомандуючим було призначено Кутузова(П. Кочура).

  1. головнокомандуючий—мен. чол. роду жив....Большой украинско-русский словарь
  2. головнокомандуючий—чого ч.i Те саме що головнокомандувач....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  3. головнокомандуючий—головнокомандуючий менник чоловчого роду стота...Орфографічний словник української мови
  4. головнокома́ндуючий—ГОЛОВНОКОМАНДУЮЧИЙ чого ч. Особа що очолю збройн сили держави окрем види або частину збройних сил на певному напрям вонних дй. [Олександр] Англйц наполягають щоб головнок...Словник української мови в 11 томах
  5. головнокомандуючий—чого ч. Те саме що головнокомандувач....Толковый словарь украинского языка
  6. головнокомандуючий—verstkommanderende...Українсько-датський словник
  7. головнокомандуючий—verstkommanderende...Українсько-датський словник
  8. головнокомандуючий—em Верховний Головнокомандуючий...Українсько-китайський словник
  9. головнокомандуючий—em Верховний Головнокомандуючий...Українсько-китайський словник
  10. головнокомандуючий—verstkommanderende...Українсько-норвезький словник
  11. головнокомандуючий—verstkommanderende...Українсько-норвезький словник
  12. головнокомандуючий—[hoownokomandujuczyj]...Українсько-польський словник
  13. головнокомандуючий—см. головнокомандувач...Українсько-російський словник
  14. головнокомандуючий—см. головнокомандувач...Українсько-російський словник