Словник української мови у 20 томах

ГЛУЗІЙ

ГЛУЗІ́Й,я́,ч.

Те саме, щоглузли́вець.

Насамперед знайте оце, що в останні дні прийдуть із насмішками глузії, що ходитимуть за своїми пожадливостями та й скажуть: “Де обітниця Його[Ісуса Христа]приходу? Бо від того часу, як позасинали наші батьки, усе залишається так від початку творіння”(Біблія. Пер. І. Огієнка);

Мій дід Грицько, скептик і глузій, .. ставився до неї[баби Горпини]шанобливо й з повагою(В. Нестайко).

  1. глузій—я ч.i Те саме що глузвник....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  2. глузій—глузй я...Дзвона чи дзвону? або -А (-Я) чи -У (-Ю) в родовому відмінку
  3. глузій—глузй я...Дзвона чи дзвону? або -А (-Я) чи -У (-Ю) в родовому відмінку
  4. глузій—глузй менник чоловчого роду стота...Орфографічний словник української мови
  5. глузій—див.em насмшкуватий...Словник синонімів Вусика
  6. глузій—див.em насмшкуватий...Словник синонімів Вусика
  7. глузій—я ч. Те саме що глузвник....Толковый словарь украинского языка