Словник української мови у 20 томах
ГЕХАННЯ
ГЕ́ХАННЯ,я,с., розм.
Дія за знач.ге́хатиі звуки, утворювані цієї дією.
Я прислухаюсь до його гехання й починаю посміхатися. – Ти чого, підпомагачу, зуби шкіриш? – дивується дядько Микола, розгойдуючи рясну, на дрібних зборках свиту. – А чого ви за кожним разом гехаєте?(М. Стельмах).