ГЕНУЕЗЦІ

ГЕНУЕ́ЗЦІ,ів,мн. (одн.генуе́зець,зця,ч.;генуе́зка,и,ж.).

Мешканці Генуї або вихідці з цього міста.

Було нас тоді двісті вісімдесят чоловік, окрім русинів, ще генуезці, каталонці, сицилійці, провансальці, кандіоти й московитяни(Валерій Шевчук);

Саме генуезці заклали фортецю, що мала контролювати Дністровський лиман(з наук.-попул. літ.);

Генуезець Христофор Колумб на чолі іспанської експедиції для пошуку найкоротшого морського шляху в Індію перетнув Атлантичний океан і досяг Багамських островів, Куби, Гаїті(з газ.).