ГАВКІТЛИВИЙ

ГАВКІТЛИ́ВИЙ,а, е.

1. Який часто і голосно гавкає.

Рине розлючений звір, Ударяючи рогом могутнім. Так і розкидує вправо і вліво собак гавкітливих(Ю. Винничук);

Гавкітливий шакал.

2.перен.Уривчастий, із хрипотою (про голос, вимову і т. ін.).

До пораненого долинав німецький гавкітливий говір, час від часу над головою пролітали трасуючі кулі(з мемуарної літ.);

Гавкітливий голос піхотинця(із журн.);

//Який нагадує собачий гавкіт.

Десь ззаду, з боку кладовища, крiзь ревище лiтакiв, бомб, мiн i снарядiв, просоталися гавкiтливi звуки нiмецьких автоматiв(П. Загребельний).