Словник української мови у 20 томах

ВІСТІВНИЦЯ

ВІСТІВНИ́ЦЯ,і,ж., рідко.

Жін. довістівни́к.

Мушу зізнатися: якби не акторство, я приїжджала б до героїв майбутніх передач як добра вістівниця(з газ.);

Посередником між героєм і запрошеним є вістівниця програми, яка має особисто в руки передати запрошення на програму(з Інтернету);

* Образно.Веселка грає, вістівниця миру, Гаптуючи ранкову тишу сіру(М. Рильський).

  1. вістівниця—вствниця менник жночого роду стота рдко...Орфографічний словник української мови
  2. вістівни́ця—ВСТВНИЦЯ ж. рдко. Жн. до вствник. Образно. Веселка гра вствниця миру Гаптуючи ранкову тишу сру Рильський Сад. . Словник укрансько мови в тт. АН УРСР. нститут мовозна...Словник української мови в 11 томах