Словник української мови у 20 томах

ВІРОЗИН

ВІРОЗИ́Н,у,ч., біол., фарм.

Отруйна речовина, яку отримують з білого мухомора і в мікроскопічних дозах використовують з лікувальною метою.

Вірозин застосовується у вигляді таблеток для жування по 100 мг(з наук. літ.);

Бліда поганка – смертельно небезпечний гриб, містить отрути манітин та вірозин(з наук.-попул. літ.).