ВІРА

ВІ́РА¹,и,ж.

1. Упевненість у чомусь, у здійсненні чого-небудь.

Йшла[Соломія]уперто і завзято, з вірою, що її широкі й високі груди зламають усі перешкоди(М. Коцюбинський);

Вірю я в правду свого ідеалу, і коли б я тую віру зламала, віра б зламалась у власне життя(Леся Українка);

У кого віра в правду є, Той всюди переможе(С. Воскрекасенко);

//у кого.Впевненість у позитивних якостях кого-, чого-небудь.

Я завжди був великим оптимістом і дотепер не втратив віри .. у перемогу всього світлого над темрявою і злом(М. Коцюбинський);

//Упевненість в існуванні чого-небудь.

Спокій Сократа в його останню годину пов'язаний з його вірою в безсмертя(з наук.-попул. літ.);

У первісної людини вже існували примітивні релігійні культи, зокрема віра в потойбічний світ(з навч. літ.).

2.Те саме, щодові́р'я.

Без міри нема віри(Номис);

Дуже Вам дякую за ту віру, яку маєте до мене, бажаючи накласти на мене високий обов'язок стежити за Вашими виданнями(М. Коцюбинський);

Бував Тодось в Китаї і в Сибіру, Здається, навіть добував женьшень; – І я, малий, мав цілковиту віру До довгих і кошлатих теревень(М. Рильський).

3.бібл.Дар Бога людині, завдяки якому встановлюється її зв'язок з Богом.

Одному бо Духом[Святим]дається слово мудрості, а другому – слово знання тим же Духом, а іншому – віра тим же Духом(Біблія. Пер. І. Огієнка);

Віра від слухання, а слухання через Слово Христове(Біблія. Пер. І. Огієнка);

//Визнання існування Бога.

Тут довелося зачепити питання і про Бога і про чорта, про віру в першого і про всякі мудрощі другого(Панас Мирний);

//Те або інше релігійне вчення, віровизнання.

– Котилися І наші козачі Дурні голови, за правду, За віру Христову(Т. Шевченко);

Годой сидів як неживий – поганці знущалися з його віри(І. Білик).

(1) Ві́ра в люди́ну (в люде́й) –віра в позитивні якості людської вдачі.

Разом з вірою в людину в душі Франковій живе віра в світлу будучність для нашої землі(М. Коцюбинський);

Думав[Максим]про матір, про прості її заповіти, про віру в людей, віру в добро, в щирість, у любов, у посвяту заради величного й прекрасного(І. Багряний);

Прийма́ти / прийня́ти на ві́рудив.прийма́ти.○ Дава́ти / да́ти ві́рудив.дава́ти.

◇ (2) Без ві́ри і че́сті –непорядний, нечесний.

Кожного русина вважали[поляки]синонімом зрадника, людини без честі і віри(А. Чайковський);

І де змальовано для нас Його героїв досить, Без віри й честі у ділах, З холодним серцем у грудях(М. Рильський);

(3) Бі́сової ві́ри –уживається для вираження незадоволення ким-, чим-небудь.

– Ми йшли в ранішньому тумані. Бриг рипів і кректав, розсохлий і страшний. Бісової віри вітер ледве надимав паруси(Ю. Яновський);

– Боягузи бісової віри! – гарячився Невкипілий. – Жаток полякалися!(А. Головко);

Вво́дити / ввести́ у ві́ру (в хрест)див.вво́дити;

(4) Ві́ри не йме́тьсякому –хто-небудь не може повірити комусь; не віриться у щось.

І давно вже кохає[Маруся].А все ще віри мені не йметься(Марко Вовчок);

Блаженна тиша... Не йметься віри, що позавчора о цій порі тут вирували пристрасті, стояв гармидер, який буває хіба на ярмарку(Василь Шевчук);

(5) Ві́рою і пра́вдою,перев. зі сл. служити,послужитиі т. ін.:

а)віддано, щиро, надійно.

– Нехай ясна пані візьме мене до себе за покоївку, я служитиму пані вірою й правдою(М. Старицький);

Треба .. вірою і правдою послужити громаді(Панас Мирний);

А та[сестра]не знає, чи цілувати, чи лаяти свого брата, який вірою і правдою догоджає панам і гне кирпу перед селянським родом(М. Стельмах);

б)довго, тривалий час (про предмети, речі).

Пірнувши, він[Шакал]поплив далі від човна, який послужив йому вірою і правдою і тепер лежав під водою(О. Сизоненко);

– Сумка вірою й правдою служила мені всі ці роки і була добрим, надійним товаришем(А. Дімаров);

Йня́ти(рідшедійма́ти) /заст.пійня́ти (пойня́ти, дійня́ти) ві́ридив.йня́ти;

(6) На ві́ру,перев. зі сл. жити,сидітиі т. ін. –без офіційного оформлення шлюбу.

В селі більше десяти хат, де живуть на віру. І живуть же люди. Не гірш від шлюбних, хазяйнують, статок мають(М. Коцюбинський);

Образливо було думати, що якійсь Варці він вірить більш, аніж їй, своїй нареченій, ба навіть – дружині своїй, тільки й того, що не вінчаній; дружині – на віру(А. Головко);

– Остап із Меланкою не розписувались, правда? – Хіба ж могли в лісі розписатись? Не було в лісі сільради, жили на віру(Є. Гуцало);

Си́мвол ві́ридив.си́мвол.

ВІ́РА²,виг.

У мові моряків, будівельників і т. ін. – команда при вантажних роботах, що означає: “піднімай!”, “вгору!”; протилежне майна.

Час від часу чути слова, такі звичні на будовах: – Віра! Майна!(з газ.).

ВІ́РА³,и,ж., іст.

Грошовий штраф у Київській Русі на користь князя за вбивство вільної людини.

Верв мала обов'язок спіймати і видати на суд убивцю або ж заплатити за нього віру(з навч. літ.);

У разі відсутності найближчих родичів призначалася віра: вбивця платив князеві 40 гривень або 40 фунтів срібла(із журн.).

△ (1) Ди́ка ві́ра,іст. –штраф, що сплачувала громада, якщо вбивцю, який скоїв злочин на її землі, не було знайдено.

Дика віра сплачувалася колективно; назва походить від слова “дикий” зі значенням “спільний, який не належить нікому”(з навч. літ.).

віра—мен. жн. роду. упевненiсть у чомусь у здiйсненнi чогонебудь. те саме що довiря. рел. визнання iснування богаверавигук...Большой украинско-русский словарь
віра—власна назва мен. жн. роду...Большой украинско-русский словарь
віра—I и ж.i Упевненсть у чомусь у здйсненн чогонебудь. у когоi. Впевненсть у позитивних якостях когонебудь у правильност розумност чись поведнки. Те саме що довря.Ври не йме...Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
віра—слов. запозичене з ст.сл. де зявилось як калька з гр. мен Pistis вд pistis вра. Вронька Врочка Вруня Врунька Вруся Вруська Врка Врця. Звали Вра Григорвна учн Свтлу двчин...Власні імена людей
ві́ра—вра упевненсть у чомусь у здйсненн чогось довря а також система врувань звязкв людей з Богом чи богами те чи те релгйне вчення вровизнання разом з тим духовна сила людин...Жайворонок. Знаки української етнокультури
віра—вра вяра вул. . вра жити на вру жити . товариство ст братя наша вра сво товариство ст На Личакв як с видреш та йой Всюди чути до хулри той свист Гмн личаквський вже му...Лексикон львівський
віра—ВРА ВРУВАННЯ ВИРА м.em Упевненсть у здйсненн чогось довра визнання снування Бога чогось надприродного. Огидне безволля взяло молоду жнку втрачала певнсть вру в сво сили...Літературне слововживання
віра—Вра менник жночого роду стота мя...Орфографічний словник української мови
віра—вра менник жночого роду упевненсть вра вигук вгору! команда при вантажних роботах незмнювана словникова одиниця вра менник жночого роду грошовий штраф у Древнй Рус на...Орфографічний словник української мови
віра—Вра ри р ро!Вра ри р. На вpy брати жити...Правописний словник Голоскевича
віра—Вра без дл мертва.Вру в науку христянсько церкви треба доказати добрими длами.Стльки ври що на вод пни.Дуже слаба вра.Що бачимо те знамо а чого не годн бачити в те вримо....Приповідки або українсько-народня філософія
віра—повне та беззастережне прийняття людиною якихнебудь постулатв як входять в структуру особистост визначають вчинки та ставлення до дйсност. Вра будучи автономним психчним...Словник із соціальної роботи
віра—упевненсть до кого довра довря Христова релгя вровизнання у мтичн стоти врування пор. КОНФЕСЯ....Словник синонімів Караванського
віра—визнання снування Бога релгя врування вросповдання....Словник синонімів Полюги
віра—I. ВРАstrong наявнсть твердо певност щодо чогонебудь УПЕВНЕНСТЬstrong ПЕРЕКОНАННЯstrong. У кого вра в правду Той всюди переможе С. Воскрекасенко В медичнй школ мене вчи...Словник синонімів української мови
ві́ра1—ВРА и ж. . Упевненсть у чомусь у здйсненн чогонебудь. Йшла [Соломя] уперто завзято з врою що широк й висок груди зламають ус перешкоди Коцюб. Врю я в правду свого де...Словник української мови в 11 томах
віра—м belief faith довра confidence credit trust брати на вру to take on trust сповдувати вру релгю to profess a belief religion врою правдою with good faith and fidelity...Сучасний українсько-англійський юридичний словник ( І. Борисенко, В. В. Саєнко, Н. М. Конончук, Т. І. Конончук)
віра—Istrong и ж. Упевненсть у чомусь у здйсненн чогонебудь. у когоem. Впевненсть у позитивних якостях когонебудь у правильност розумност чись поведнки. Те саме що довря. В...Толковый словарь украинского языка
віра—faith belief credit...Украинско-английский юридический словарь
віра—faith beliefнавна слпа вра naked implicit faith довряem trust credit confidence credenceприйняти на вру to take on trustне йняти ври словам to give no credit to ones w...Українсько-англійський словник
віра—вера...Українсько-білоруський словник II
віра—Вера...Українсько-білоруський словник II
віра—вера...Українсько-білоруський словник
віра—...Українсько-грузинський словник (Георгій Чавчанідзе)
віра—Tro...Українсько-датський словник
віра—Вра в перемогу Приймати на перемогу . не йняти ври...Українсько-китайський словник
віра—Tro...Українсько-норвезький словник
віра—[wira]...Українсько-польський словник
віра—и wiara прийняти на вру uwierzy na sowo...Українсько-польський словник (Мар'ян Юрковський, Василь Назарук)
віра—I вера верования мн. верование рел. уверенность не йняти ври кому не верить кому не доверять кому II межд. вира...Українсько-російський словник
віра—Tro...Українсько-шведський словник
віра—Визнання найважливших догматв етичних приписв релгйно поведнки обовязкових у данй релгйнй традиц....Універсальний словник-енциклопедія
віра—визнання найважливших догматв етичних приписв релгйно поведнки обовязкових у данй релгйнй традиц....УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія)
віра—ВРА термн для позначення особливого екзистенцйного духовного акту людсько життдяльност який не визначаться лише практичними емпричними чи теоретичними засадами його свор...Філософський енциклопедичний словник
віра—без ври чест. Непорядний нечесний. де змальовано для нас Його геров досить Без ври й чест у длах З холодним серцем у грудях М. Рильський. бсово ври. Уживаться для вираж...Фразеологічний словник української мови