ВІДБИВАТИ

ВІДБИВА́ТИ,а́ю, а́єш,недок.,ВІДБИ́ТИ,відіб'ю́, віді́б'є́ш;мин. ч.відби́в, би́ла, ло;наказ. сп.відби́й;док.

1.що.Ударами відокремлювати частину від цілого.

Майка відбивала іноді молотком від якоїсь скелі шматочок каменю й ховала собі в рюкзак(О. Донченко);

Улас .. найгрубшу гілляку за одним ударом відбивав від пня(У. Самчук);

Староста взяв палицю, відбив роги з бика і подав дівчині у руки(А. Калин);

Снаряд гахнув в усипальницю на польському цвинтарі та й відбив голову в мармурової статуї(М. Малиновська);

//що.Ударами відокремлювати що-небудь прикріплене, прибите; відкривати.

Зачинили лавку і стали відбивати ящики(Г. Квітка-Основ'яненко);

Злодій відбиває колодку... Василь схопив злодія за руки...(М. Коцюбинський);

Він одбив барильце(І. Нечуй-Левицький);

– Час і залізо переїдає, сину, – відповів батько і відбив молотком скобля, щоб віддати цепок ковалеві для переробки(В. Малик);

//чим, безос.Віддаляти кого-, що-небудь від певного місця.

– То, видно, його[човна]дощем відбило, – промовив Карпо(Панас Мирний).

2.перев. док., що.Ударами пошкодити що-небудь в організмі.

[Їдець:]Ой! Йой! (Хапає ротом повітря). Відбив мені... Ой! Легені!.. Нічим дихати(А. Шиян).

3.що.Відкидати зустрічним ударом (м'яч, шаблю і т. ін.).

[Молодиці й дівчата:]Ой, коли б ми, нещасливі, Зозулині крила мали, То б ми з вами, козаками, День і ніч літали; .. Гострі стріли татарськії На татар одбивали(І. Нечуй-Левицький);

І, шаблю відбивши, в лікоть Пшесмицького ранив(П. Тичина);

//кого, що.Успішно протидіяти наступові супротивника, боєм примушувати його відступити.

Слава тому, хто в бою за Вітчизну відбиває навалу залізну там, на фронтах(В. Сосюра);

Бійці піднялися і йшли у вогонь і атаку ворожу відбили(С. Голованівський).

4.кого, що.Відбирати кого-, що-небудь, повертати назад силою, боєм.

Як з Гонтою ми одбивали Умань, я пішов навідаться до своїх(О. Стороженко);

– В чистім полі на татар будем полювати, своїх людей з неволі будем одбивати!(І. Нечуй-Левицький);

Дід похвалив Чіпку за те, що не побоявся вовка, одбив ягнятко(Панас Мирний);

Всі ті втрати можна було якось відбити(Б. Лепкий);

Його шалені кіннотники .. вирішили вмерти, а відбити командира(Ю. Яновський).

5.кого, розм.Переманювати когось до себе.

– Це благочинна одбиває од мене наймичок(І. Нечуй-Левицький);

Парасці заманулося переманити усіх сусід[сусідів]до себе, відбити усіх людей від Якова(Панас Мирний);

//Викликати в когось кохання до себе, заставляючи розлюбити іншого.

– Нас б'ють поодинці, у нас дівчат одбивають, а ми будемо мовчати?(С. Васильченко);

[Лукерія Степанівна:]Вже ніхто ні вас від мене, ні мене від вас не відіб'є(М. Кропивницький);

Вони[дівчата]бояться, щоб я у них якого жениха не відбила(І. Франко);

//Відвертати когось від кого-небудь.

Маргарита знов забастувала писати мені .. Взагалі сім'я дуже одбиває людей від їх давніх друзів(Леся Українка).

6.кого, перен.Відмовляти, відраджувати кого-небудь від певної дії, вчинку.

Старі відбивали його, щоб не женився на наймичці, а взяв собі хазяйську дочку(Панас Мирний);

[Ганна:]А не хочеш допомогти, то хоч не відбивай нікого від роботи(З. Мороз);

//що.Позбавляти бажання робити щось.

Ми самі часом відбиваємо бажання у глядача відвідувати наші вистави, показуючи йому не тільки сирий спектакль, але й пусту п'єску(з наук. літ.);

//кого.Відвертати (у 5 знач.).

Інша праця .. затамувала б мій розвиток, відбиваючи мене від читання(Леся Українка).

7.що.Ударами, дзвоном позначати час (про годинник).

Годинник раз за разом одбивав все пізнішу добу(С. Васильченко);

Дзвін мелодійно відбивав чверті годин(В. Собко);

Дзиґарі на першому поверсі у вестибюлі непоквапно відбили вісім ударів(Ю. Смолич);

//розм.Повідомляти, передавати за допомогою телеграфного зв'язку.

Панкевич відбив телеграму до Києва(Ю. Хорунжий).

8.що, перен., розм.Чітко й уривчасто вимовляти слова, речення та ін.

Дарка співала, .. відбиваючи кожне слово(Леся Українка).

9.що, кул.Сікти, розм'якшувати м'ясо, б'ючи чим-небудь.

Очищене від сухожиль м'ясо нарізують тонкими шматочками, злегка відбивають сікачем(з наук.-попул. літ.).

10.що, фіз.Відкидати у зворотному напрямку (світло, радіохвилі і т. ін.).

Ми планети бачимо лише тому, що вони відбивають проміння Сонця, яке падає на них(з навч. літ.);

//чим.Віддавати якимсь кольором.

Обличчя її відбиває смертельною блідістю проти яскравої одежі(Леся Українка);

//кого, що.Віддзеркалювати кого-, що-небудь на гладкій поверхні.

Ставок, наче дзеркало, відбивав у своїх тихих водах усю гору з слободою(Панас Мирний);

Дніпро зітхає, як живий, Огонь рибальський одбиває На тому боці(М. Рильський);

Пришерхла земля, взявшись морозцем, тихо відбивала зорі в свічадах примерзлих калюж і калюжок(І. Багряний).

11.що.Відлунювати якийсь звук.

Все співало, кричало, а гори двадцятиголосною луною одбивали тріскотню ракет і бомб(М. Коцюбинський);

Височезні стіни соснового бору швидко відбивали гуркіт коліс і кованого кроку сотні коней(Л. Смілянський);

Вітер підхопив той регіт і вдарив ним об якусь невидиму стіну. А стіна відбила його і знову послала до Марини: “Ха-ха-ха!”(Микита Чернявський).

12.що.Залишати на чому-небудь слід від чогось.

Оддзвеніли панські ковані підкови, В камені відбивши свій кривавий слід(М. Рильський);

//розм.Проводити межу під час обміру; відмірювати.

Прийшовши на свою сіножать, Григорій наламав вільхових гілок і відбив межу, щоб не вкоситися в сусідське(О. Десняк).

13.що, полігр.Робити відбитки.

Титри я віддав до друкарні кінофабрики, мені їх набрали зараз же, відбили(Ю. Яновський);

Він наказав друкареві відбити триста примірників номера(В. Дрозд).

14.що, перен.Виражати чиї-небудь внутрішні якості або властивості.

Він[почерк]так одбиває твою вдачу!(Леся Українка);

Лікар посміхнувся приємною теплою посмішкою, що відбивала його душевну врівноваженість і певність своїх сил(Д. Бедзик);

//Відображати, виражати.

Категорія “продуктивні сили” відбиває відносини між людиною і природою(з наук. літ.);

Запорізька Січ відбивала прагнення українського народу визволитися від іноземних поневолювачів(з наук. літ.);

Діалекти можуть відбивати особливості племінних мов(з наук. літ.).

15.що.Відтворювати, зображати, втілювати в образах життя, ідеї і т. ін.

“Словник української мови” П. Білецького-Носенка відбиває українську мову першої половини XIX ст.(з наук.-попул. літ.).

16.Різко штовхати під час пострілу; віддавати (про вогнепальну зброю).

Ця рушниця відбиває сильно.

Вибива́ти (відбива́ти, руба́ти) крокдив.вибива́ти;

Вибива́ти (відбива́ти) тактдив.вибива́ти.

◇ (1) Відбива́ти (відбира́ти, перебива́ти) / відби́ти (відібра́ти, переби́ти) хлібчий, у кого, від кого, рідко кому:

а)позбавляти кого-небудь заробітку, беручись за ту саму роботу.

[Галя:]Я, каже, вивчу як слід якого хлопця, а він мені буде хліб одбивати...(Панас Мирний);

– Голову мені рубайте, не виноград... не відбирайте від мене хліба...(М. Коцюбинський);

І не криється баба[знахарка]:тільки зачепи – вона тобі повну торбу розкаже, аби підхвалили. Ото слухають, слухають дівчата, та: “Бабо-бабо! От ми од вас хліба[хліб]одіб'ємо – нащо все порозказували?”(Дніпрова Чайка);

– На кого ж ви вчились? – Теж на вчителя! Мало не перебив ваш хліб, – білозубо засміявся Марко(М. Стельмах);

б)перехоплювати чию-небудь роботу, чиїсь обов'язки, завдання і т. ін.

Козаков, ревниво заздрячи танкістам, був, однак, щиро задоволений з того, що вони так прудко пішли вперед. – Хоч і відбивають наш хліб, але ж зате в Прагу встигнуть, – втішав він своїх “вовків”(О. Гончар);

(2) Відбива́ти / відби́ти охо́ту –перешкоджати виявленню інтересу до чого-небудь (роботи, розваг і т. ін.); викликати небажання робити, здійснювати і т. ін. що-небудь.

Боялися ми: що, як піде робота нанівець? Що, як не вийде в нас нічого? Розхолодило б це наших хлопців, одбило б охоту(О. Донченко);

Саме це[розмова з Русевичем]й спонукало тоді Каргата замкнутися в собі, враз відбило охоту ділитися своїми планами з головним інженером(Ю. Шовкопляс);

(3) Відби́ло ба́ки (па́м'ять),безос., кому, фам. –хто-небудь забув про когось, щось.

Доживеш ти до сімдесяти годочків, ніякий чорт і не згадає про тебе, ніби ти їм і не батько, хоча б один сучий син навинувся чи телеграму вдарив! Навіть Оксані баки одбило(І. Драч);

(4) Відби́ти / відбива́ти від до́мукого –відохотити кого-небудь бувати вдома або від виконання своїх домашніх, сімейних справ.

– А вам заздро на мого чоловіка? – вмішається Галя. – Та ще б, дивіться, не заздро було! Де ж таки – чужу жінку зовсім від дому одбив!(Панас Мирний);

(5) Відби́ти (надсади́ти) бе́бехи (печінки́)кому, грубо –дуже побити кого-небудь.

– А такий гладкий і завзятий[січовик],– знов почав Щука, – що насилу десять чоловік його подужали; деяким таки добре надсадив бебехи...(О. Стороженко);

[Іван:]Вже я хотів йому ребра полічить, та здорова бісова личина: боюсь, щоб самому часом печінок не відбив...(М. Кропивницький);

– Одбилися від ватаги, – гунявить шаландьор[човняр]із проваленим носом, – а тобі печінки відіб'ємо, чортів баклажан, щоб знав морську дисципліну(Ю. Яновський);

(6) Відби́ти па́мороки (по́мки, тя́мки):

а)(кому і без дод.)позбавити кого-небудь здатності нормально мислити або сприймати щось.

[Бичок:]Ну, наробив я халепи, ускочив аж по самісінькі вуха! Правду кажуть, що кого Бог захоче покарати, то перш усього памороки одіб'є!..(М. Кропивницький);

б)(кому, у кого)хто-небудь втратив здатність нормально мислити або сприймати щось.

Зайшов я вже далеченько, бо мені неначе памороки одбило; але сльози перестали литись. Я став та й роздивляюсь, куди це я зайшов(І. Нечуй-Левицький);

Мені відбило тямки. Певне, те саме було і з Жабі. Ми щось мололи поручикові чи, мабуть, потакували на те, що він нам торочив(Олесь Досвітній);

– А ви мене послухайте, начальники дорогі. Не дивіться, що я баба немічна, у мене ще помки не відбило(Ю. Бедзик);

(7) Хри́пи відби́тикому –дуже побити кого-небудь, пошкодивши легені.

[Соцький:]Інший чоловік б'є-б'є жінку, хрипи їй одіб'є, в'язи зверне(М. Кропивницький);

Як Прохор вертався з корчми, підстерегли[сусіди]його, напались і так побили, що одбили йому хрипи: кров полилась носом і ротом. Прохор од того часу кашляв, хирів та й умер перед самою волею(І. Нечуй-Левицький).

відбивати—дсл. недокон. виду що робитиemДприслвникова формаem вдбиваючи. ударами вiдокремлювати частину вiд цiлого. ударами пошкодити щонебудь в органiзмi. вiдкидати зустрiчним уда...Большой украинско-русский словарь
відбивати—аю аш недок.i вдбити вдбю вдбш мин. ч.i вдбив била било наказ. сп.i вдбий док.i перех.i Ударами вдокремлювати частину вд цлого. Ударами вдокремлювати щонебудь прикрпле...Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
відбивати—вдбивати дслово недоконаного виду...Орфографічний словник української мови
відбивати—Вдбивати ваю ваш...Правописний словник Голоскевича
відбивати—див.em ламати...Словник синонімів Вусика
відбивати—вдкидати вдвертати вдтручувати свтло вддзеркалювати рефлектувати вдсвчувати звук вдлунювати вд чого вдмовляти вдраджувати в бою вдвойовувати двчат переманювати слд витиск...Словник синонімів Караванського
відбивати—щось вд чогось вдокремлювати ударами лупати надбивати вдколювати протидяти чомусь вдкидати вдтсняти залишаючи слд вдтискати вдпечатувати позначати годину годинником вибив...Словник синонімів Полюги
відбивати—ВДТИСНУТИstrong натискаючи силою змусити когось вддалитися вдступити з певного мсця ВДТСНИТИstrong ВДТЕРТИstrong розм. ВДПЕРТИstrong розм. Недок. вдтискуватиstrong вдтис...Словник синонімів української мови
відбива́ти—ВДБИВАТИ аю аш недок. ВДБИТИ вдбю вдбш мин. ч. вдбив била ло наказ сп. вдбий док. перех. . Ударами вдокремлювати частину вд цлого. Вони [качани] часто потрапляли у стну й...Словник української мови в 11 томах
відбивати—аю аш недок. вдбити вдбю вдбш мин. ч. вдбив била било наказ. сп. вдбий док. перех. Ударами вдокремлювати частину вд цлого. Ударами вдокремлювати щонебудь прикрплене при...Толковый словарь украинского языка
відбивати—напад тощо fend off напад repel...Украинско-английский юридический словарь
відбивати—выражать отражать отображать натискивать оттиски отбивать отдавать отражать звуки отражать техн. физ. оттискивать давя оставлять отпечаток...Украинско-русский политехнический словарь
відбивати—недок.em вдбивати док.em вдбити свтлоem to reflect to mirror to reverberate звукem to echo нападem to strike off to repulse to repel to throw back to beat off back ворога...Українсько-англійський словник
відбивати—...Українсько-грузинський словник (Георгій Чавчанідзе)
відбивати—Afspejle genspejle reflektere spejle parere...Українсько-датський словник
відбивати—Вдбивати мяч Дзеркало вдбива вс предмети Вдбивати вдбит охоту Вдбивати вдбит такт...Українсько-китайський словник
відбивати—Avspeile gjenspeile reflektere speile parere...Українсько-норвезький словник
відбивати—[widbywaty]...Українсько-польський словник
відбивати—несов. вдбивати сов. вдбити отбивать отбить отколачивать отколотить разг. отшибать отшибить отражать встречным ударом нападение врага наступление и т.п. отвергать в с...Українсько-російський словник
відбивати—Avspegla terspegla reflektera parera...Українсько-шведський словник
відбивати—вдбивати вдбирати перебивати вдбити вдбрати перебити хлб чий у кого вд кого рдко кому. Позбавляти когонебудь заробтку беручись за ту саму роботу. Галя Я каже вивчу як сл...Фразеологічний словник української мови