ВХОДИТИ

ВХО́ДИТИ(УХО́ДИТИ), ВВІХО́ДИТИ (УВІХО́ДИТИ),джу, диш,недок.,ВВІЙТИ́ (УВІЙТИ́),увійду́, уві́йде́ш,док.

1.до чого, у що і без дод.Ідучи, потрапляти, проникати куди-небудь, у межі, у середину чого-небудь.

Увіходжу в сіни – справді чутно бучу .. Уходжу в хату .. Буча зразу стихла(Панас Мирний);

Він тремтів та схоплювався з лави, як хто ввіходив до хати(М. Коцюбинський);

Полк саме входив по високій автостраді в широку, розлогу долину(О. Гончар);

[Ганна:]Кумо, чи діжа готова, щоб зараз перед поріг винести, як тільки молоді увійдуть у подвір'я?(М. Кропивницький);

Він увійшов відразу до свого кабінету(Л. Смілянський);

//до кого.Заходити в чию-небудь хату, кімнату.

Серед дня увійшов він до мене(Г. Квітка-Основ'яненко);

//до чого, у що.Впливати в порт, заходити в гавань і т. ін. (про судна).

Це єдиний судноплавний рукав в гирлі Аму-Дар'ї, в який зможуть вільно входити плоскодонні пароплави(З. Тулуб);

* У порівн.Прощайте! Зичу всім у літо увійти, як входить корабель у гавань(М. Рильський);

//до чого, у що.Впадати, втікати (про річку, струмок і т. ін.).

Серед села Раставиця входить в широкий ставок(І. Нечуй-Левицький);

З чотирьох – двоє тоне зразу, а двох, похитуючи, несе вода річки, що саме входить до моря(Ю. Яновський);

//у що, поміж що.Заходити, вклинюватися в межі чого-небудь.

Він жив на самому кінці села, там, де глибокий яр входив у ліс вузьким клином(І. Нечуй-Левицький);

Чисте осіннє голубе небо спускалося над цвинтарем та й наче входило там поміж дерева й хрести(Л. Мартович).

2.у що.Проникати в глибину чого-небудь; просякати.

– З поміччю й ріки течуть! – Або течуть, або в землю входять, – кажу їй(Марко Вовчок);

Острий ніж входив у тіло[теляти](І. Франко);

Стара хата зо вдовою Разом вік свій віджила, Почорніла, похилилась І в болото увійшла(С. Руданський);

//перен.Глибоко западати, проникати (в душу, серце тощо).

Діяння героїв[померлих],увійшовши у свідомість мас, відроджуються, як живі(П. Тичина);

Тому все нам рідне, що пристрасно входить у душі, Бо ми тут трудящі й господарі!(М. Гірник).

3.до чого, у що і без дод.Бути, ставати складовою частиною чогось.

В 1880 р. п. Піскунов видав “Збірник творів” Кухаренка, куди увійшли всі показані вище праці(М. Коцюбинський);

Для млинчиків приготовляють рідке тісто, до складу якого входять борошно, молоко, яйця, сіль(з наук.-попул. літ.);

До їхніх розрахунків не входила затримка на шляху до міста(Ю. Яновський);

//Бути членом, учасником чого-небудь, належати до чогось.

Обидва вони входили в повстанський комітет(П. Панч).

4.у що.Вникати в що-небудь; дуже цікавитися чимсь.

– А ти вмів? – запитав отець, не входячи в те, що се за така дивовижна наука(І. Франко);

Яків довго з жалем дивився на Дарину, входив у її світ і зараз його лихо здавалося півлихом – у нього ще не все втрачено...(М. Стельмах);

Леся Українка уміла глибоко входити в специфіку зображення не лише матеріальної обстановки, а й духовного світу персонажів стародавніх і давніх часів(з наук. літ.).

5.у що.У сполученні з абстрактними іменниками означає: розпочинати дію, виражену певним іменником; переходити в якийсь стан.

Велика машина людської робучої[робочої]сили зі скрипом, стогнанням та зітханням почала входити в рух(І. Франко);

Зменшився вогонь з ручної зброї, в дію входили міномети(Іван Ле і О. Левада).

Вступа́ти (захо́дити, вхо́дитиі т. ін.)/ вступи́ти (зайти́, ввійти́і т. ін.)у супере́чку (в сва́рку)див.вступа́ти¹;

(1) Вхо́дити / ввійти́ в дові́ру (в дові́р'я)до кого, чиє –домагатися прихильності, доброго ставлення до себе.

Яремченко поцікавився, як Біляєв зумів увійти в довір'я переяславських верховодів(Д. Бедзик);

Тож не так собі .. вона[Миловидка]стала .. ключницею при княгині, більше того, ввійшла в довіру, стала для матері Доброгніви мовби дитиною рідною(Д. Міщенко);

(2) Вхо́дити / ввійти́ в обо́в'язокчий –бути частиною чиєїсь роботи.

Сергій же як молодий господар, в обов'язок якого входило турбуватися за своїх гостей, не обійшов своєю увагою і Кузя(Григорій Тютюнник);

(3) Вхо́дити / ввійти́ в робо́ту –призвичаюватися, звикати до своїх обов'язків.

– Мені так хочеться, щоб Докія ланковою зосталася. Вона саме, як то кажуть, у роботу увійшла, до справжнього діла дорвалася...(В. Кучер);

Головне, що в роботу ввійшли ми впевнено і з тамтешніми людьми швидко здружилися(О. Гончар);

(4) Вхо́дити / ввійти́ в [свої́] береги́ –повертатися в попередні межі (про річку).

Зацвіли усі діброви, і долини, і луги, І річки синіють знову. І не входять в береги(М. Стельмах);

Майже кожної весни, після того, як річка входила в береги, йому доводилось пересипати призьбу і перекладати піч(Ю. Мушкетик);

(5) Вхо́дити / ввійти́ в тради́цію –усталюватися, ставати загальноприйнятим звичаєм.

Безалкогольний випускний стіл має ввійти в традицію(з газ.);

(6) Вхо́дити (вкорі́нюватися) / ввійти́ (вкоріни́тися) в зви́чку –ставати повсякденним, звичним.

Треба з зусиллями рухатися по стерні, мов безлічі цвяхів. Це в звичку входить – і трудністю, і заведеним ладом, при якому кожен повинен встигати з своєю працею(В. Барка);

Увійшло, вкорінилося в звичку. Буде каша і чарка вина, Старшина проведе перекличку(А. Малишко);

(7) Вхо́дити в пла́ни (в розраху́нки)чиї, рідше кого –хто-небудь планує, має намір здійснити, зробити щось – перев. із запереченням.

– Це, знаєте, зовсім не входить в наші плани. Будь інший час – тоді що!(Г. Хоткевич);

Занадто твердий горіх трапився, а слідчим не входило в плани так просто, в одному турі роздавити свою жертву на смерть(І. Багряний);

В їхні розрахунки зовсім не входило показувати тут все те краще, чим спорядили їх союзники(О. Гончар);

(8) Вхо́дити до скла́ду (у склад)чого –бути складовою частиною чого-небудь.

Петрова батарея, що входила в склад дивізіону тяжкої артилерії, стала на позиції з самого краю правого флангу дивізії(І. Багряний);

Сухов-старший, змарнілий, жовтий, із чорною жалобною стрічкою на правому вилозі літника, також входив до складу комісії(О. Тесленко);

(9) Вхо́дити / увійти́ в ужи́ток –почати використовуватися, застосовуватися.

Все гребла[Соломія]в свою скриню, складала в торбину срібні полтиники й карбованці, що тоді ввійшли в ужиток(В. Кучер);

На той час гармати .. ще рідко застосовувалися в бойових діях, бо щойно лише починали входити в ужиток, були недосконалі, досить небезпечні в застосуванні(О. Авраменко, В. Авраменко);

Іти́ (вхо́дити) / піти́ (ввійти́) у за́в'язьдив.іти́.

△ (10) Вхо́дити / ввійти́ в о́браз,театр. –перевтілюватися у яку-небудь дійову особу, правдиво, захоплено грати її на сцені.

– Коли вас пустили, то сидіть смирно, бо я звелю вийти всім, хто не зайнятий на репетиції. Що за бешкетники? Ви ж не даєте йому увійти в образ(В. Кучер);

Вже потім, коли почалися зйомки, я й забула про те, що боюся висоти, тому що увійшла в образ(із журн.);

(11) Вхо́дити / ввійти́ в роль:

а)(театр.)правдиво, природно грати на сцені яку-небудь дійову особу, перевтілюватися в когось.

Актор дуже швидко входив у свою роль(з газ.);

б)(перен.)призвичаюватися до своїх нових обов'язків, до нового становища.

Дзвінки, гарчання рейок, брязкіт заліза й гамір людей не давали Ісен-Джанові ввійти в роль(Іван Ле);

в)(перен.)у процесі виконання, здійснення яких-небудь дій, розмов і т. ін.

– Ви залишили її[зенітку]в занедбаному стані, а самі пішли ляси точити. Ось бачите – іржа! – Єсть іржа. Та боцманові Смолі цього не досить. Він потроху розпалюється, входить в роль(Д. Ткач).

◇ (12) Ввійти́ в ро́зум –дорослішавши, стати розумним.

Хоч ми й тут лісову хатку опорядкували собі гарненько – є в нас і криничка глибоченька, маємо і городчик, і пашні трохи... – усе гаразд, усе добре, та не батьківщина, що там родилась і хрестилась, молодою співала, увійшовши у розум, горувала...(Марко Вовчок);

Впада́ти (вхо́дити) / впа́сти (увійти́) в гріхдив.впада́ти¹;

Вступа́ти (вхо́дити) / вступи́ти (ввійти́) в життя́див.вступа́ти¹;

Вступа́ти (вхо́дити) / вступи́ти (ввійти́) в [свої́] права́див.вступа́ти¹;

(13) Вхо́дити / ввійти́ в курсчого –детально знайомитися з чим-небудь; набувати навиків у чомусь.

Перші тижні та місяці Надійка входила в курс виробництва(В. Козаченко);

– Як міністр ви вже входите в курс справи, чи вже іде планова робота?(з газ.);

(14) Вхо́дити / ввійти́ в літа́ –ставати дорослим; дорослішати.

Отак я ріс і увійшов у літа(Марко Вовчок);

(15) Вхо́дити / ввійти́ [в плоть і] в кровкнижн.:

а)(кого, чого)ставати невід'ємною складовою частиною, основною особливістю, рисою чи властивістю кого-, чого-небудь.

Ідея еволюції матерії, що увійшла вже в плоть і кров усього сучасного природознавства, найбільшого значення набула в біології(з наук. літ.);

Єдність літератур стала традицією, увійшла в кров і плоть наших письменників(з наук.-попул. літ.);

б)(кому і без дод.)ставати звичним або необхідним для кого-небудь.

Вони всі вже були добре обстріляні, і солдатські суворі звичаї входили їм у кров(О. Гончар);

Це приятелювання не припинялося з давніх-давен і справді було безкорисливим, увійшло в кров, і друзі рідними поробилися(Іван Ле);

Усе це[хатина, річка, квіти],звичайно, нам рідне, до болю знайоме, Це те, що з дитинства ввійшло в нашу плоть, в нашу кров(М. Гірник);

(16) Вхо́дити / ввійти́ в по́бут –ставати звичайним у повсякденному житті.

– В багатьох містах світу почали будувати всякі саморушні тротуари, рухомі будинки, але в нас це не ввійшло в побут(О. Бердник);

Після 988 р. в побут увійшло письмо, абетку до якого створили ченці Кирил і Мефодій(з наук.-попул. літ.);

У наш час жодна людина не уявляє свого життя без газети й журналу. Вони міцно увійшли в побут(з газ.);

(17) Вхо́дити / ввійти́ в несла́ву –ганьбити, знеславлювати себе своєю поведінкою, даючи привід для поганої думки про себе.

Сама ж бо ти, дівчинонько, у неславу входиш, що пізненько-нераненько із юлиці[вулиці]ходиш(Сл. Гр.);

(18) Вхо́дити / ввійти́ в раж –ставати збудженим, несамовитим, захоплюючись чим-небудь.

Діти часто при чищенні зубів входять в раж і ушкоджують слизисту оболонку ясен, що може призвести до широкого спектра проблем(з наук.-попул. літ.);

Виступаючи на мітингах, вона так ввійшла в раж, що всі невдоволені злиденним життям слухали її з відкритими ротами(з газ.);

(19) Вхо́дити / ввійти́ в ритмчого –призвичаюватися до певних умов, обставин, темпу перебігу яких-небудь процесів.

Поступово я став входити в ритм студентського життя, намагався одержати максимум знань і навичок(із журн.);

Звичайно, ти намагався якомога швидше ввійти в ритм того життя .. й сам деколи дивувався, дізнаючись про переміни чи то в законодавстві, чи в правилах доброго тону, чи у моді(Ю. Іздрик);

Увійти в ритм театрального життя не так легко(з газ.);

(20) Вхо́дити / ввійти́ в [свою́] ко́лію –повертатися до свого нормального стану, ходу, перебігу і т. ін.; ставати нормою.

Білі, червоні .. виліплювали накази, оповіщали мобілізації, конфіскації, реквізиції... А потім знову все входило в колію(В. Еллан-Блакитний);

– Тихе й просте життя сільського священика ввійшло в свою колію(М. Старицький);

Все, здавалося, увійшло в звичайну колію, так ніби нічого й не сталося(В. Козаченко);

(21) Вхо́дити / ввійти́ в стано́вищечиє, кого –розуміючи причини, обставини, поведінку кого-небудь, ставитися до нього з увагою, співчуттям.

Лагідна Леся на цей раз не захотіла “увійти в становище” і, подякувавши Бергманові за інформацію, чемно вклонилася і пішла з Топченком на дальній виноградник(М. Хвильовий);

(22) Вхо́дити / ввійти́ в фо́рму –набувати такого стану, в якому повністю можна виявити свої сили, здібності, уміння і т. ін.

Тільки прибадьорився старий, ввійшов у форму – і раптом така смерть(І. Драч);

(23) Вхо́дити (ввіхо́дити) / ввійти́ в смак –починати відчувати задоволення від чого-небудь, виявляти дедалі більший інтерес до чогось.

Він[Бертольдо]дедалі в смак ввіходив І потроху в себе в графстві Інші звичаї заводив(Леся Українка);

Ввійшовши в смак, Японія вигнала французів з Індокитаю, британців із Сингапуру, а переможених німцями голландців – з Індонезії(з наук. літ.);

(24) Вхо́дити (прихо́дити) / ввійти́ (прийти́) в но́рму:

а)ставати звичайним, відповідним до загальноприйнятих правил, установлених вимог і т. ін.

Після війни життя поступово входило в норму(із журн.);

б)набувати нормального вигляду, стану, відзначаючись чим-небудь.

Я було почала приходити трохи в норму, та сталася пригода: заболів зуб(Леся Українка);

У гірських переходах він був помітно схуд, а тепер знову ввійшов у норму, навіть ніби ще більше роздався в плечах(О. Гончар);

(25) Вхо́дити / увійти́ в істо́рію(уроч.в анна́ли)чого –залишати про себе пам'ять, ставати знаменитим.

Пристрасний викривач кріпосництва і капіталізму – таким Панас Мирний увійшов в історію української літератури(з наук. літ.);

Ім'я Тараса Шевченка ввійшло в аннали світової літератури(із журн.);

Дух у п'я́ти залі́з (ввійшо́в)див.дух;

Зайти́ (ввійти́, піти́, потра́питиі т. ін.)не в ті две́рі (не ти́ми двери́ма)див.захо́дити;

Не бра́тися (не вхо́дити, не йти) в раху́будив.бра́тися.

ВХОДИ́ТИдив.уходи́ти.

входити—дсл. недокон. виду що робитиem неперех.Дприслвникова формаem входивши входячи. до чого у що iбез додат. iдучи потрапляти у межi у середину. у що проникати в глибину чогон...Большой украинско-русский словарь
входити—i ввходити уходити увходити джу диш недок.i ввйти увйти увйду увйдеш док.i до чогоi у що без додаткаi. дучи потрапляти проникати кудинебудь у меж в середину чогонебудь...Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
входити—входити входити в гру гра...Лексикон львівський
входити—входити дслово недоконаного виду дучи потрапляти кудинебудь у середину чогонебудь входити дслово доконаного виду походити досхочу довго носячи робити непридатним дал....Орфографічний словник української мови
входити—входити уходитиджу диеsupш нак.em од о...Орфоепічний словник української мови
входити—ходиетие уходити оджу диеш нак. од одтеи....Орфоэпический словарь украинского языка
входити—Входити em увходити ходжу ходиш входь входьте em увходь ходьте...Правописний словник Голоскевича
входити—заходити вступати переступати порг зн. увалюватися клином мж А Б уклинюватися у свдомсть продставатися просякати що в душу западати до складу належати брати участь у у с...Словник синонімів Караванського
входити—ВНИКАТИstrong у що знайомлячись з чимнебудь вивчаючи факти аналзуючи щось намагатися розбратися в чомусь ВГЛИБЛЮВАТИСЯstrong ВГЛИБЛЯТИСЯstrong ВХОДИТИstrong УХОДИТИstrong...Словник синонімів української мови
вхо́дити—ВХОДИТИ ВВХОДИТИ УХОДИТИ УВХОДИТИ джу диш недок. ВВЙТИ УВЙТИ увйду увйдеш док. . до чого у що без додатка. дучи потрапляти проникати кудинебудь у меж у середину чогонеб...Словник української мови в 11 томах
входити—em ввходити уходити увходити джу диш недок. ввйти увйти увйду увйдеш док. до чогоem у що без додаткаem. дучи потрапляти проникати кудинебудь у меж в середину чогонебудь...Толковый словарь украинского языка
входити—до компетенц тощо fall within make entrance come within в т. ч. у тло про кулю enter gain entry go in penetrate...Украинско-английский юридический словарь
входити—недок.em входити док.em ввйти to enter in intoem to go to come to walk in intoвходити в зал to enter the hall to go to come into the hallвходити в моду у вжиток to come...Українсько-англійський словник
входити—...Українсько-грузинський словник (Георгій Чавчанідзе)
входити—Indg...Українсько-датський словник
входити—em Входити в довря Входити в моду Входити у вжитом Входити в становище Входити в подробиц . . . Входити в звичай...Українсько-китайський словник
входити—Komme inn inng...Українсько-норвезький словник
входити—[whodyty]...Українсько-польський словник
входити—уходити джу диш wchodzi zob. ввйти...Українсько-польський словник (Мар'ян Юрковський, Василь Назарук)
входити—несов. входити ввходити уходити увходити сов. ввйти увйти входить войти перен. разбираться в чемн. входить войти вникать вникнуть...Українсько-російський словник
входити—Ing...Українсько-шведський словник
входити—впадати входити впасти увйти в грх. Робити щось заборонене певними етичними нормами. Пана гетьмана нхто не спокушу ламати присяги ми старшини теж не мислимо впадати в т...Фразеологічний словник української мови