Словник української мови у 20 томах

ВИЛИЦЯ

ВИ́ЛИЦЯ,і,ж.

Опукла кістка черепа, що міститься між оком і верхньою щелепою.

Забинтована вилиця нила, все тіло було, немов потовчене(В. Винниченко);

На ліву вилицю лягала жовта плямка від світла(О. Донченко);

Герасим помітно схуд і постарів: глибоко запали очі, загострилися вилиці, на чолі збільшилося зморщок(П. Кочура).

  1. вилиця—мен. жн. родуопукла кiстка черепа що мiститься мiж оком i верхньою щелепоюскула...Большой украинско-русский словарь
  2. вилиця—ж.i Опукла кстка черепа що мститься мж оком верхньою щелепою. Частина молотильного цпа....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  3. вилиця—вилиця менник жночого роду...Орфографічний словник української мови
  4. ви́лиця—ВИЛИЦЯ ж. Опукла кстка черепа що мститься мж оком верхньою щелепою. Герасим помтно схуд постарв глибоко запали оч загострилися вилиц на чол збльшилося зморщок Кочура З...Словник української мови в 11 томах
  5. вилиця—ж. Опукла кстка черепа що мститься мж оком верхньою щелепою. Частина молотильного цпа....Толковый словарь украинского языка
  6. вилиця—техн. ж.д. стрелка...Украинско-русский политехнический словарь
  7. вилиця—Cheekbone...Українсько-англійський словник
  8. вилиця—...Українсько-грузинський словник (Георгій Чавчанідзе)
  9. вилиця—em...Українсько-китайський словник
  10. вилиця—ko policzkowa...Українсько-польський словник (Мар'ян Юрковський, Василь Назарук)
  11. вилиця—анат. скула...Українсько-російський словник